Мишаков Олександр Семенович

Олександр Семенович Мішаков
Народився	10 жовтня 1912(1912-10-10) Маріуполь, Російська імперія
Помер	1993(1993) Київ
Громадянство	СРСР,  Україна
Місце проживання	Київ, Україна
Діяльність	спортивний тренер
Відомий завдяки	як педагог
Alma mater	Державний інститут фізичної культури України .
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Олександр Семенович Мишако́в (Мішаков; нар. 10 жовтня 1912(19121010) Маріуполь, Російська імперія  — 1993 Київ, Україна) — радянський і український спортсмен і спортивний тренер, майстер спорту зі спортивної гімнастики (1938), з гандболу (1936), заслужений майстер спорту СРСР (1954), заслужений тренер СРСР (1956). Учасник Другої світової війни.

Закінчив Державний інститут фізичної культури України (1935).

Старший тренер збірної СРСР (1954–1976). Працював у ДСТ «Іскра» (Київ).

Його вихованці завоювали 18 золотих, 10 срібних, 12 бронзових Олімпійських медалей. Серед них 9-разова Олімпійська чемпіонка Лариса Латиніна, 7-разовий Олімпійський чемпіон Борис Шахлін, Раїса Борисова — чемпіонка світу (1958 р.) у командній першості

Багато років працював у спортивному залі по вулиці Василя Іваниса, 4^[1].

Внесений до Книги рекордів Гіннесса як один із найкращих тренерів світу XX століття (2001).

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медаллю "За перемогу над Німеччиною у ВВВ (1941–1945 рр.) «Відмінник народної освіти»

Цитати

«Олександр Семенович Мишаков  був тренером від Бога, з ходу розпізнавав якості, які необхідно було або розвивати, або гальмувати. Якщо ми з Ларисою починали з ним сперечатися, він дозволяв проявляти ініціативу. Усе вислуховував і тільки потім робив короткі зауваження, вносив деякі зміни».

Борис Шахлін, семиразовий олімпійський чемпіон ^[2]

• Олександр Мишаков / Персоналії / Проект «Українці в світі»
• Памяти великого Тренера [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

• Енциклопедія Олімпійського спорту України. За ред. В. М. Платонова. — К.: «Олімпійська література», 2005. (сторінка 299).