Мишачий терен язичковий

?Мишачий терен язичковий
	;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Рослини (Plantae);
—	Судинні (Tracheophyta);
—	Покритонасінні (Angiosperms);
—	Однодольні (Monocots);
Порядок:	Холодкоцвіті (Asparagales);
Родина:	Холодкові (Asparagaceae);
Підродина:	Nolinoideae;
Триба:	Rusceae;
Рід:	Мишачий терен (Ruscus);
Вид:	Мишачий терен язичковий;
Біноміальна назва
	Ruscus hypoglossum; L., 1753
Посилання
Вікісховище:	Ruscus hypoglossum
Віківиди:	Ruscus hypoglossum
EOL:	1082042
IPNI:	540452-1
NCBI:	191652

Мишачий терен язичковий^[1], рускус під'язиковий^[2] (Ruscus hypoglossum) — вид рослин з родини холодкових (Asparagaceae), поширений у центральній і південній Європі від Італії до Криму, а також у Туреччині.

Опис

Багаторічна рослина від 20 до 40 см заввишки. Квітки по 3–5 у пучку, на верхній стороні кладодіїв^{[К 1]} у пазусі великого листоподібних шкірястого приквітка^[2]. Кореневище довге, розгалужене. Рослина дводомна вічнозелена. Квіти зеленуваті. Плід — червона ягода^[3]. Кладодії шкірясті, від вузько до широко еліптичних, широко загострені, 6–10 × 2–2.5 см, звужені й закручені в основі. Приквіток суцвіття адаксіальний, ланцетний, 11–30 × 5–10 мм^[4]. 2n=40^[5].

Цвіте у квітні — травні, плодоносить у липні — грудні. Розмножується насінням і кореневищами^[3].

Поширення

Поширений у центральній і південній Європі від Італії до Криму, а також у Туреччині^[6]^[7]^[8].

В Україні вид зростає у гірських лісах і на тінистих кам'янистих гірських схилах — у Криму^[2].

Використання

Ця рослина культивується в садах, її часто використовують як ґрунтовий покрив у лісових районах, оскільки є вічнозеленою і тіньовитривалою. Пагони також можуть бути зібрані для декоративних цілей, а рослини або частини рослин продаються на квіткових ринках, наприклад, в Болгарії. У Боснії та Герцеговині використовується в народній медицині^[9].

Загрози й охорона

Загрозами є зривання на букети чи використання як декоративної рослини^[3].

Занесений до Червоної книги Україні в статусі «Рідкісний». Охороняється в Ялтинському гірськолісовому, Кримському ПЗ, заказнику загальнодержавного значення «Великий Каньйон Криму»^[3].