Могила Г.О. Оленіної (Андро) у м. Корець

Могила Г.О.Оленіної (Андро)
50°37′11″ пн. ш. 27°09′57″ сх. д. / 50.61972° пн. ш. 27.16583° сх. д. / 50.61972; 27.16583
Статус	пам'ятка історії місцевого значення
Статус спадщини	пам'ятка історії місцевого значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Корець, на території монастиря
Матеріал	бетон,граніт
Встановлено	1985
Стан	добрий
Могила Г.О. Оленіної (Андро) у м. Корець (Україна)
Могила Г.О. Оленіної (Андро) у м. Корець у Вікісховищі

Могила графині де Ланжерон, Андро Анни Олексіївни, мецентаки та можливо черниці Корецького жіночого монастиря (1808-1888), розташована на території Свято-Троїцького жіночого монастиря XVII століття. Пам'ятник на могилі становлено у 1985 році.

У 16-літньому віці на одному з батьківських балів Анна Андро познайомилася з Пушкіним. Молодий поет закохався у графиню, присвячував їй вірші, які потім увійшли до циклу “Оленіана”, й просив її руки, але батьки Андро шлюб не схвалили. Існують версії, що твори «Увы, язык любви болтливый…», «Ее глаза», «Не пой, красавица, при мне…» та інші поет присвятив графині Андро.

Оленіна одружилася у 1840-му, після смерті Пушкіна, з офіцером Лейб-гвардії гусарського полку Федором Андро, що успадкував титул графа Ланжерона. Незабаром родина переїхала до Варшави, де чоловік протягом 14 років був президентом Польщі.

Після смерті чоловіка графиня Андро переїхала жити до села Середня Деражня Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, що неподалік ввід Корця, в маєток молодшої дочки графині Антоніни Уварової. У цей час при Корецькому жіночому монастирі діяв сирітський притулок для дівчаток, і заможна пані всіляко опікувалася закладом, стала його покровителькою та передала земельні наділи. Подарувала діамантовий фрейлінський шифр як прикрасу до ікони Божої Матері монастирської церкви. За багатьма даними, Андро стала черницею монастиря. Оленіна–Андро заповіла всі свої землі монастиреві та попросила поховати її на території обителі. Враховуючи її заслуги перед церквою, священний синод дав такий дозвіл.

На могилі встановлено надгробний пам'ятник, який розмістився на трьохступінчатому п'єдесталі. Виготовлений з шліфованого граніту, а у верхній частині увінчаний хрестом. В центрі висічено портрет Оленіної-Андро і роки її життя. Позаду пам'ятника, на кованому заборчику встановлена пам'ятна плита з того ж матеріалу, з історією життя померлої графині.

Об'єкт культурної спадщини взято на державний облік та під державну охорону № 260 від 15 травня 2003 р. розпорядженням голови Рівненської державної адміністрації.

• Адресаты лирики Пушкина. Москва. - 1970 - С.12
• Гупало С. Волинський слід кохання Пушкіна//Молодь України - № 58. - 2008. - 12 серпня.
• Гупало С. Безпритульність для двох//Дзеркало тижня. - №34 (358). - 2001. - 1-7 вересня.
• Фельдман І.,Пащук І.. Їй вірші присвячував О.С.Пушкін. Корцю 850 років. - Науковий збірник матеріалів і тез науково-краєзнавчої конференції 13-14 жовтня 2000 року. Рівне - Корець. - "Волинські обереги" 2000.
• Яноші В. Могила Оленіної в Корці//Вільне слово. - Рівне. - 1999. - 23 червня.