Моздок-Малгобецька операція

Моздок-Малгобецька операція Моздок-Малгобекская операция
Битва за Кавказ Німецько-радянська війна
Німецькі танкові війська висуваються долиною на рубіж переходу в атаку. Північний Кавказ. Вересень 1942 року
43°45′ пн. ш. 44°39′ сх. д. / 43.75° пн. ш. 44.65° сх. д. / 43.75; 44.65
Дата: 1 — 28 вересня 1942 Місце: Моздок, Малгобек Результат: не визначений результат Територіальні зміни: військами Червоної армії зірвана спроба вермахту захопити нафтові райони Грозного та Баку
Сторони
СРСР	Третій Рейх
Командувачі
Масленников І. І. Петров І. Ю. Коротеєв К. А. Козлов П. М. Хоменко В. О. Вершинін К. А.	Евальд фон Кляйст Ебергард фон Маккензен Ойген Отт Курт Пфлюгбайль Трауготт Герр Фелікс Штайнер Герман Рекнагель
Військові формування
Північна група військ (Закавказький фронт)	1-ша танкова армія

Моздок-Малгобецька операція (рос. Моздок-Малгобекская операция) — фронтова оборонна операція радянських військ Північної групи військ Закавказького фронту (генерал-лейтенант Масленников І. І.) у ході стратегічної битви за Кавказ у 1942 році.

Зовнішні зображення
	Мапа боїв Моздок-Малгобецької операції

До кінця літа 1942 року війська німецького вермахту успішно наступали за планом операції «Едельвейс» на південному фланзі німецько-радянського фронту; 25 серпня був окупований Моздок, 31 числа — Прохладний, і німецькі війська вийшли на рубіж Прохладний—Моздок—Іщерська. Німецьке командування намагалося продовжити свій наступ та прорватися до нафтових районів Кавказу. На напрямку головного удару 1-ї танкової армії генерал-полковника Евальда фон Кляйста групи армій «А» оборонялися війська Північної групи військ генерал-лейтенанта Масленникова І. І. (37-ма, 9-та, 44-та і 58-ма армії, 11-й гвардійський стрілецький корпус, 4-та повітряна армія). Радянські війська, використовуючи природні перешкоди, створили глибоко ешелоновану оборону по рубежу річок Баксан, Терек, прикриваючи направлення на Орджонікідзе, Грозний. Головний удар німецьких військ завдавався силами двох танкових і двох піхотних дивізій на Моздок-Малгобекському напрямку, де утримувала оборону 9-та армія генерал-майора Коротеєва К. А.. Німці мали тут перевагу в артилерії більш ніж у 6 разів і в танках більш ніж у 4 рази.

• Північна група військ (командувач генерал-лейтенант Масленников І. І.)
  • 44-та армія (генерал-майор Петров І. Ю.)
  • 9-та армія (генерал-майор Коротеєв К. А.)
  • 37-ма армія (генерал-майор Козлов П. М.)
  • 58-ма армія (генерал-майор Хоменко В. О.)
  • 4-та повітряна армія (генерал-майор авіації Вершинін К. А.)
  • 11-й гвардійський стрілецький корпус (генерал-майор Рослий І. П.)

• 1-ша танкова армія (командувач генерал-полковник Евальд фон Кляйст)
  • III танковий корпус (генерал кінноти Ебергард фон Маккензен)
  • XXXX танковий корпус (генерал танкових військ Лео Гайр фон Швепенбург)
  • LII армійський корпус (генерал від інфантерії Ойген Отт)
• 4-й повітряний корпус (генерал авіації Курт Пфлюгбайль)

У ніч на 1 вересня німецькі війська розпочали операцію, завдавши відволікаючі удари східніше Моздока, а наступного дня, зосередивши проти однієї стрілецької дивізії і двох стрілецьких бригад 9-ї армії 4 дивізії і 200 танків, форсували Терек (на південь від Моздока) і вклинилися в оборону радянських військ на глибину до 12 км. До району прориву радянське командування висунуло частини і з'єднання з резерву і з ділянок, які не були атаковані. 3 вересня до найзагрозливішого напрямку прориву вермахту підійшли з'єднання 11-го гвардійського стрілецького корпусу, які за підтримки авіації 4-ї повітряної армії відкинули німецькі війська на 9 км на північ. 12 вересня німці здобули Малгобек.

До 19 вересня німецьке командування було вимушено припинити наступ на Малгобек. Водночас, для посилення моздокського угруповання вермахту з туапсинського напрямку була перекинута моторизована дивізія СС «Вікінг», яка була введена в бій на ділянці наступу 13-ї танкової дивізії генерал-майора Трауготта Герра. 25 вересня після введення дивізії СС «Вікінг» у першу лінію наступ на Малгобек був відновлений.

До 29 вересня німецькі війська захопили Терек, Плановське, Ельхотово, Ілларіоновку. Однак, опір радянських військ, та втрати, зазнані німецькими військами 1-ї танкової армії в боях у районі Моздока, Малгобека і Ельхотово, змусили німецьке командування відмовитися від наступу на грозненському напрямку і перейти до оборони.

У результаті проведення Моздок-Малгобецької операції німецьке командування не змогло досягти визначеної мети щодо прориву до Грозненського і Бакинського нафтових районів, а також було позбавлено можливості здійснити маневр силами і посилити резервами групу армій «A», під час нагальної потреби у живій силі та техніці в ході битви за Кавказ. Водночас, німці не мали можливості послабити групу армій «А» і за рахунок неї посилити групу армій «B», що вела наступ на Сталінград. Таким чином, хід і наслідки Моздок-Малгобецької операції значно вплинули на зрив німецького плану ведення війни на Кавказі.

• Битви та операції німецько-радянської війни
• Блакитна лінія (система укріплень)
• Депортація чеченців та інгушів
• Чорноморська група військ
• Оперативні групи Червоної армії (Друга світова війна)
• Операція «Блау»

Виноски

Джерела

• Гречко А. А. «Битва за Кавказ». — М.: Воениздат, 1967 г.
• Моздок-Малгобекская операция [Архівовано 30 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
• Бои СГВ в сентябре 1942г. [Архівовано 29 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• 75 лет со дня победного завершения Моздокско-Малгобекской оборонительной операции [Архівовано 26 травня 2021 у Wayback Machine.]

• Кавказ: Малгобекская оборонительная операция. Оборона Малгобека: провал операции «Блау» [Архівовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine.]

• Матиев Т. Х. Малгобекский бастион. Поворотный момент битвы за Кавказ (сентябрь-октябрь 1942 г.).. — М.: Центрполиграф, 2016.