Молдовська кирилиця

Молдо́вська кири́лична абе́тка — кирилична абетка на основі російської, яку запровадила радянська влада для запису молдовської мови (румунської мови у Республіці Молдова). Використовувалася з 1924 до 1932 та з 1938 до 1940 у Молдовській АРСР, а з 1940 до 1989 у Молдовській РСР (з фактичною перервою у 1941—1944 рр.). Після 1989 року Молдовська Республіка повернулася до використання румунської латинської абетки.

Після 1989 року молдовська кирилиця використовується у самопроголошеному утворенні Придністровська Молдавська Республіка для запису «молдовської мови».

У сучасній молдовській кириличній абетці 31 літера. 7 з них передають на письмі голосні звуки: а, е, и, о, у, э, ы; 2 — йотовані голосні: ю, я; 1 — напівголосну й; 20 — приголосні: б, в, г, д, ж, ӂ, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш і м'який знак (ь).

Основний принцип орфографії — фонетичний.

• Абетки на основі кирилиці
• Румунська абетка
• Румунська кирилиця
• Проблема національної ідентифікації у Молдові
• Молдовенізм

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Молдовська кирилиця

• Бахнян К. В. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2012. — Т. 20. Меотская археологическая культура — Монголо-татарское нашествие. — С. 657-658. — ISBN 978-5-85270-354-5. (рос.)
• Чобану І. Д. Слово о судьбе родного языка [Архівовано 21 лютого 2020 у Wayback Machine.] — Тирасполь: Тираспольський державно-корпоративний університет, 1992