Молодило покрівельне
Молоди́ло покріве́льне[1][2], молоди́ло да́хове[3] (Sempervivum tectorum L.; народні назви: доля, ощиток, роєвник звичайний, скочки) — сукулентна рослина роду молодило (Sempervivum) з родини товстолистих (Crassulaceae). Етимологія   У минулому вважали, що цій рослині протегує бог грому і блискавок Тор, і тому було прийнято висаджувати молодило на дахах осель, щоб уберегти будинок від вогню. За цю чудодійну властивість і за те, що рослина може рости на ґрунті товщиною всього в 1 сантиметр, його і називали «покрівельним». Загальна біоморфологічна характеристикаБагаторічна рослина, стебла 40–100 см заввишки, густо залозисто запушені. Листкові розетки до 20 см в діаметрі та до 8 см заввишки темно- або сірувато-зелені, голі, з країв війчасті, подовжено-оберненояйцеподібні, на верхівці загострені, залозисто запушені. Листки 3–7 см завдовжки часто з червонуватою верхівкою. Пагони іноді червонуватого відтінку. Квітки 2–2,5 см в діаметрі пурпурові або рожеві, з темнішими лініями по краях, в колосоподібному суцвітті до 20 см у поперечнику зібрані по 12–16 в квіткові кільця. Плід — багатолистянка з дрібним насінням, зелений, залозисто запушений, червоний, голий, звужений в носик. Цвіте в липні — вересні. ПоширенняАреал охоплює європейську частину Росії, Центральну та Південну Європу, Малу Азію; вид інтродукований до США й північної Європи. В Україні росте в західних областях. У Карпатах трапляються два його підвиди. Перший підвид — subsp. debile (Schott sp.) — високогірна рослина живе в субальпійському і альпійському поясі на різних кам'янистих і кам'янистих осипних субстратах, переважно на гранітних породах. Лише в окремих випадках трапляється на вапняних субстратах (Мала Фатра) і на флішових породах (Бабина Гора). Другий підвид — subsp. carpaticum Wettst. — відомий лише в Західних Карпатах, а тому його вважають західнокарпатським (словацьким) ендеміком. ЕкологіяЗростає посеред скель, на кам'янистих місцях в альпійському і субальпійському поясах. СистематикаЛегко утворює гібриди з іншими видами в культурі і в природі. Через це систематика цього виду дуже складна і заплутана (серед синонімів кілька десятків назв). Хімічний складНе вивчений. Відомо, що м'ясисте листя містить яблучну та інші органічні кислоти. ВикористанняУ народній медицині рослину застосовували внутрішньо при гарячці, проносі, виразковій хворобі шлунка, захворюваннях дихальних органів з великими виділеннями мокроти, епілепсії, альгеноменорії. Зовнішньо свіже листя вживають при геморої, мозолях, бородавках, ластовинні, ранах, опіках, укусах комах, при затвердінні грудей у годуючих жінок. КультивуванняДекоративна рослина. Найвідоміший у культурі вид молодила. Має велику кількість форм і сортів, а також гібридів. Має садові форми з великими (до 18 см) і дрібними (до 3 см) розетками листя, частково пофарбованими в пурпуровий або буро-бронзовий колір. Добре росте на кам'янистому ґрунті на яскравому сонці. Витривала рослина, не боїться морозів, тому з успіхом вирощується на відкритому повітрі, як в горщиках, так і просто в ґрунті, на кам'яних огорожах або в рокаріях. Розмножується дочірніми розетками, що утворюються на столонах в основі рослини. Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
_2_(ex_Pyrenees).jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
