Молочай густоволохатоплодий

Молочай густоволохатоплодий
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина:	Молочайні (Euphorbiaceae)
Рід:	Молочай (Euphorbia)
Вид:	Молочай густоволохатоплодий (E. valdevillosocarpa)
Біноміальна назва
	Euphorbia valdevillosocarpa; Arvat(інші мови) et Nyár.(інші мови), 1936

Молоча́й густоволохатопло́дий (Euphorbia valdevillosocarpa) — отруйна багаторічна рослина родини молочайних. Східноєвропейський ендемік, занесений до Червоної книги України у статусі «Зникаючий».^[1] Перспективна декоративна культура.

Опис

Трав'яниста рослина заввишки 55-125 см, гемікриптофіт. Корінь стрижневий, товстий, здерев'янілий. Надземні вегетативні органи містять отруйний молочний сік. Стебла численні, прямостоячі, міцні, опушені відлеглими волосками, у верхній частині розгалужуються на неплідні пагони і пазушні квітконоси. Листки 4–11 см завдовжки, 1–2,8 см завширшки, чергові, довгасто-еліптичні або довгастоланцетні, вгорі зубчасто-пилчасті.

Суцвіття пазушні і верхівкові, мають вигляд зонтиків, хоча насправді складаються з циатіїв, утворених тичинковими та маточковими квітками. Квітки обох типів без оцвітини, жовтуваті.

Плід — стиснуто-кулястий тригорішок завдовжки 4-5,5 мм, густо опушений білуватими волосками. Насінини 2,7-3,5 мм завдовжки, кулясто-яйцеподібні, гладенькі, з невеличким придатком.

Екологія та поширення

Рослина доволі морозостійка (витримує пониження температури до -12,5 °C…-17,5 °C), світлолюбна, помірно посухостійка, віддає перевагу дренованим плодючим ґрунтам. Молочай густоволохатоплодий зростає на узліссях, галявинах, степових схилах, серед чагарників, у розріджених лісах, утворених звичайними та пухнастими дубами.

Розмножується насінням. Квітне в травні–липні, плодоносить у липні—серпні. Насіння може проростати як після стратифікації, так і без неї, тобто при осінній чи весняній сівбі. Втім, сходи з'являються не одночасно — протягом 10-15 днів.

Східноєвропейський ендемік, зона розповсюдження якого охоплює суміжні області Східної Румунії, Молдови та України. Оскільки через останню країну пролягає східна межа ареалу, то тут молочай густоволохатоплодий можна віднайти лише у прикордонних південно-західних областях: Чернівецькій (поблизу села Нагоряни), Вінницькій (на околицях смт Піщанки), Одеській (біля села Лісного).

Значення і статус виду

Українські популяції виду ізольовані, нечисельні (щільність становить 1-5 особин на 100 м²), але їхній стан стійкий, а насіннєве відтворення задовільне. Загрозу для заростей молочаю густоволохатоплодого становлять надмірне випасання худоби, терасування і заліснення схилів, рекреаційне навантаження. Певну роль відіграє і природна рідкісність, зумовлена прикордонним характером ареалу. Охорона виду здійснюється на теренах геологічної пам'ятки природи «Шишкові горби»^[2] і в Староманзирському заказнику.

Молочай густоволохатоплодий утворює щільні зелені куртини, особливо привабливі під час цвітіння, тому придатний для декоративного садівництва. З цією метою його зрідка вирощують у США та Західній Європі, але українським садівникам він практично невідомий.