Мончадський Олександр Самойлович
Олександр Самойлович Мончадській (рос. Александр Самойлович Мончадский; 19 березня 1897, Санкт-Петербург - 31 грудня 1974, Ленінград ) ― російський і радянський ентомолог, паразитолог, еколог, спеціаліст із кровосисних двокрилих. Один з найбільш авторитетних радянських екологів і паразитологів XX століття[4]. БіографіяОлександр Мончадський народився в Санкт-Петербурзі в родині провізора. Закінчив Тенішевське училище, згодом вступив до Лісного інституту (Російська імперія). 1916 року був призваний на військову службу. 1918 році повернувся до Петрограду й продовжив навчання на біологічному відділенні Петроградського університету. Однак, через рік, Олександра Мончадського знову мобілізували до Червоної Армії[5] . 1921 року Олександр Самойлович продовжив навчання в Петроградському університеті й розпочав наукову діяльність під керівництвом В. О. Догеля. Захистив магістерську дисертацію на тему: «Стігмальні пластинки личинок Culicidae». У період від 1928 до 1930 рр. працював науковим співробітником Природничого-наукового інституту. Від 1924 року й до кінця життя працював у Зоологічному інституті АН СРСР, виконував обов'язки секретаря Комісії із вивчення малярійних комарів. 1938 року захистив докторську дисертацію на тему «Еволюція личинок і їх зв'язок з еволюцією дорослих комах у межах родини Culicidae». Від 1942 до 1974 року керував відділом (пізніше лабораторією) паразитології засновником якого був академік Є. Н. Павловський [5] . Деякий час Олександр Мончадській працював на кафедрі ентомології, де продовжував свої дослідження у галузі морфології, екології та систематики личинок комарів[5]. У 1955 році підписав «лист трьохсот», в якому критикувались наукові погляди і практична діяльність Т. Д. Лисенко (так звана лисенківщина). Наукові досягненняОлександр Мончадський розробляв наукові основи боротьби з кровосисними двокрилими, вивчав личинки кровосисних комарів. У результаті цих досліджень з'явився перший визначник личинок цієї родини палеарктичної фауни. Досліджував внутрішні й міжвидові відносини комарів-хаоборид, надав оцінку спроможності личинок цієї родини до знищення кровосисних комарів. Його дослідження доволи, що личинки роду Cryophyla не привиредливі до їжі й разом з личинками Culicidae залюбки поїдають також представників свого власного виду, а роди Choaborus і Mochlonyx серед різноманіття їжі надають перевагу личинкам кровосисних комарів[6]. Наукові дослідження О. Мончадского були спрямовані на вивчення екології кровосисних двокрилих, передусім представників родини Culicidae. Він установив закономірності нападу гнусу на людину в залежності від різних екологічних факторів[7] . Виділив два типи поведінки самок кровосисних двокрилих. Перший тип ― «пошуковий політ», коли голодні самки залишають притулок й активно шукають об'єкти кровосисання. Цей тип характерний для ґедзів і майже не виражений у мокреців. Другий ― «підстерігаючий тип», коли самки ховаються в рослинному ярусі чи сидять на поверхні ґрунту. Якщо поблизу цього місця проходить людина або тварина, то самки вилітають і нападають на своїх жертв, переслідуючи їх. Цей тип найбільш характерний для мошок і кровосисних комарів, не спостерігається у ґедзів. Окремий випадок пошукового політу є «наповзання», що є типовим для мокреців. Розробив оригінальну класифікацію екологічних факторів, у якій адаптація організмів до факторів середовища залежить від ступеня сталості впливу цих факторів. Вони можуть змінюватись з певною періодичністю або бути не періодичними. Періодичні фактори поділяються при цьому на первинні і вторинні. До первинних періодичних факторів віднесені явища, пов'язані з обертанням Землі ― добова зміна освітленості, зміна пір року. Вторинні періодичні фактори формуються під впливом первинних. До них відносяться режим вологості й температури повітря, кількість опадів, продуктивність рослинності (для травоїдних тварин), уміст розчинених газів у воді[8][9]. Олександр Самойлович розробив об'єктивний і точний метод обліку літаючих кровосисних двокрилих за допомогою «облікового дзвону», який отримав назву «дзвінок Мончадського». Цей прилад ― конусоподібний чохол із білої бязі висотою 2 м і діаметром 1,4 м, який закріплюються над об'єктом-приманкою. Через деякий час експозиції, дзвінок опускають, а комах, що опинилися в ньому, відловлюють[10] [11]. За цикл праць у галузі вивчення паразитичних комах 1972 року Олександр Мончадський отримав «Золоту медаль ім. Є. Н. Павловського». Олександр Мончадський працював головним редактором журналу «Защита растений» (від 1930 року) і «Паразитологического сборника» (від 1940 року). З 1967 року він був заступником редактора журналу «Паразитология» [5] . Вибрані публікації
Таксони названі на честь МончадськогоНа честь Мончадскій названо рід пір'яних кліщів Montchadskiana Dubinin, 1951[12] з родини Pterolichidae й вид комарів Aedes montchadskyi Dubitsky, 1968 [13] . Див. такожПримітки
Література
|
||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
