Мончак Мефодій Степанович

Мефодій Степанович Мончак
Народження	1915(1915) Харківці, (зараз Хмельницька область)
Смерть	17 січня 1944(1944-01-17) Жашківський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Поховання	Парк Вічної Слави
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Рід військ	артилерія
Роки служби	1937—1944
Партія	КПРС
Звання	капітан
Війни / битви	Німецько-радянська війна • Битва за Дніпро
Нагороди

Мефодій Степанович Мончак (1915, Харківці — 17 січня 1944) — Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни заступник командира 4-го гвардійського винищувально-протитанкового артилерійського полку 38-ї армії Воронезького фронту Червоної Армії, гвардії капітан.

Народився в 1915 році в селі Харківці Літинського повіту Подільської губернії України в селянській родині. Українець. Член ВКП (б) з 1940 року. Закінчив сім класів неповної середньої школи.

У 1937 році мобілізований до лав Червоної Армії. Закінчив курси молодших лейтенантів. У боях німецько-радянської війни з 1941 року. Воював на Воронезькому фронті.

Відзначився в ході битви за Дніпро. 12 жовтня 1943 очолювані ним батареї, що діяли в складі рейдового загону по німецькому запіллі в районі села Блиставиця Бородянського району Київської області України, знищили шість танків, чотири штурмових гармати, 48 автомашин.

У бою за село Нові Петрівці Вишгородського району Київської області артилеристи під командуванням гвардії капітана М. С. Мончака знищили чотири танки, три штурмових і дванадцять польових гармат супротивника, 64 ворожих солдата і офіцера взяли в полон.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 грудня 1943 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії капітану Мефодію Степановичу Мончаку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

17 січня 1944 року Мефодій Степанович Мончак загинув в одному з боїв. Похований у Києві у Парку Вічної Слави.

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.

Навічно зарахований у списки військової частини. Школа в рідному селі носить ім'я вояка ^[коли?].

• Бугай Е. М., Макухин М. Е. Из когорты мужественных. — Львов: Каменяр, 1978.(рос.)
• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988(рос.)
• Гордость и слава Подолии. Львов, 1985(рос.)
• Мончак Мефодій Степанович (рос.). // Сайт «Герои страны».