Морозова Олена Іванівна
Олена Іванівна Морозова, до шлюбу Ронжина (нар. 18 листопада 1970, Дніпродзержинськ) — українська веслувальниця (академічне веслування), срібна призерка Олімпійських ігор, призерка чемпіонатів світу, заслужений майстер спорту України (1996). Закінчила Дніпропетровський державний інститут фізкультури і спорту (1994). Тренери – В.М.Морозов, Є.Павлов.[4] Спортивна кар'єраОлена Ронжина входила до складу збірної СРСР з 1988 року. 1988 року дебютувала на міжнародних змаганнях: на чемпіонаті світу серед юніорів була третьою в четвірках парних. На чемпіонаті світу 1990 в складі вісімки розпашної зі стерновим зайняла шосте місце. Брала участь в барселонській Олімпіаді (8 місце в складі двійки розпашної Об'єднаної команди). Після розпаду СРСР Олена Ронжина виступала під прапором України. 1993 року на чемпіонаті світу в змаганнях вісімок розпашних зі стерновим зайняла сьоме місце. 1994 року завоювала бронзову медаль на чемпіонаті світу в складі четвірки парної (Світлана Мазій, Діна Міфтахутдинова, Олена Ронжина, Тетяна Устюжаніна). На чемпіонаті світу 1995 року була лише десятою в четвірках парних. Срібну олімпійську медаль Олена Ронжина виборола на Олімпіаді в Атланті в складі четвірки збірної України разом із Інною Фроловою, Світланою Мазій та Діною Міфтахутдиновою. 1997 року на етапах Кубку світу займала третє, друге і п'яте місця, а на чемпіонаті світу стала бронзовою призеркою в парних четвірках. 1998 року на етапах Кубку світу разом з Діною Міфтахутдиновою була другою, сьомою і дванадцятою в двійках парних, а чемпіонаті світу стала сьомою в четвірках парних. 1999 року на етапах Кубку світу була першою і восьмою, а на чемпіонаті світу стала срібною призеркою в четвірці парній (Яна Крамаренко, Світлана Мазій, Тетяна Устюжаніна і Олена Морозова-Ронжина). 2000 року на етапах Кубку світу була другою і п'ятою, а на сіднейській Олімпіаді зайняла четверте місце в складі четвірки парної. 2002 року в складі четвірки парної (Олена Морозова, Наталія Губа, Олена Сеньків, Тетяна Колеснікова) тричі перемагала на етапах Кубку світу і стала його володаркою, а на чемпіонаті світу була шостою. 2003 року зайняла перше і третє місце на етапах Кубку світу і п'яте на чемпіонаті світу. 2004 року зайняла сьоме і шосте місце на етапах Кубку світу. Член олімпійської збірної України на Іграх XXVIII Олімпіади 2004 року в Афінах. У складі четвірки парної (Олена Морозова, Яна Дементьєва, Тетяна Колесникова й Олена Олефіренко) була третьою в фінальному заїзді, але рішенням комітету МОК, через вживання Оленою Олефіренко препаратів, що можуть бути основою для створення допінгу, результат українок скасовано, а бронзові нагороди передано австралійкам.[5] 2005 року в складі четвірки парної (Яна Дементьєва, Наталія Рижкова, Тетяна Колеснікова, Олена Морозова) була другою і двічі третьою на етапах Кубку світу і стала срібною призеркою Кубку світу 2005. 2006 року на етапі Кубку світу була сьомою, а на чемпіонаті світу — дванадцятою в змаганнях вісімок зі стерновим, після чого завершила спортивну кар'єру. Виступи на Олімпіадах
Державні нагороди
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia