Мороз Владислав Анатолійович

Владислав Мороз
Владислав Мороз;
Солдат
Загальна інформація
Народження	14 липня 1997 ; Халаїдове, Монастирищенський район, Черкаська область, Україна
Смерть	5 квітня 2021 (23 роки) ; Спартак, Ясинуватська міська громада, Донецький район, Донецька область, Україна ; (вогнепальне поранення)
Поховання	Халаїдове
Alma Mater	Національний транспортний університет
Військова служба
Роки служби	2020—2021
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	72 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Владисла́в Анато́лійович Моро́з (14 липня 1997(19970714) року, с. Халаїдове, Монастирищенський район, Черкаська область — 5 квітня 2021 року, с. Спартак, Ясинуватська міська громада, Донецький район, Донецька область) — солдат, навідник 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Із життєпису

Після закінчення Владиславом першого класу школи, родина перебралась до Данилівки, що на Київщині. Закінчив Національний транспортний університет, за фахом — архітектор-дизайнер. 23 листопада 2020 року призваний за контрактом на військову службу.

Учасник Операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей з 2020 року.

Загинув 5 квітня 2021 року, близько 19:55, від наскрізного поранення грудей під час ворожого обстрілу зі стрілецької зброї.

Похований 9 квітня в рідному селі^[1]. Залишились батьки та сестра.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 202/2021 від 20 травня 2021 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[2].
Почесна відзнака «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно).