Мороз Олег Романович

Олег Мороз
Олег Романович Мороз
Олег Мороз; Олег Романович Мороз
Головний сержант (посмертно)
Загальна інформація
Народження	8 червня 1993; м. Миколаїв, Україна
Смерть	10 червня 2022 (29 років); Слов'янськ
Поховання	Личаківський цвинтар
Національність	українець
Військова служба
Роки служби	2013-2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	79 ОДШБр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Мороз Олег Романович у Вікісховищі

Олег Романович Мороз (8 червня 1993, м. Миколаїв, Україна — 10 червня 2022) — український військовослужбовець, головний сержант (посмертно)^{[джерело?]} Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 8 червня 1993 року в м. Миколаєві.

Після завершення навчання проходив військову службу в 79-й окремій аеромобільній бригаді.

Під час оборони Донецького аеропорту отримав поранення, однак повернувся на фронт.

З перших днів російського вторгнення в Україну воював на території Донецької та Луганської областей. Позиції 79-ї бригади були розташовані на березі річки Сіверський Донець, а лівим флангом упиралися в кордон. Коли росіяни почали наступ, бригада ризикувала потрапити в оточення і отримала команду на відхід. Проте перед відходом українські війська мали затримати переправу росіян через міст. Міст був замінований, але артобстрілом перебило дроти і підрив не спрацював. 29-річний головний сержант інженерно-саперного взводу Олег Мороз викликався добровольцем, завів на міст автомобіль з вибухівкою із радіокерованим підривом, і неушкодженим вийшов, після чого міст підрвали. За цю операцію Олег отримав звання Героя України.^[1]

Загинув 10 червня 2022 року у бою під Слов’янськом.^[1]

24 червня 2022 року похований в м. Львові на Личаківському цвинтарі.^[2]

Залишилися батьки та сестра.

Нагороди

Звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (10 березня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[3];
Орден «За мужність» III ст. (1 липня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[4];
нагрудний знак «За зразкову службу», «Учасник АТО»;
пам'ятний знак «За воїнську доблесть».