Мороч
Мороч, Копанка (біл. Морач) — річка у центральній та південній Білорусі на території Копильського, Слуцького, Клецького та Солігорського районів Мінської області, права притока річки Случ. Належить до водного басейну Чорного моря. ГеографіяРічка починає свій витік на Копильському пасмі на висоті 210 м над р. м. в околиці села Вошкати Копильського району і має тут назву Копанка, тече у південному — південно-західному напрямку по території Слуцького, Клецького та Солігорського районів — південно-західною частиною Центральноберезинської рівнини та північною частиною низовини Прип'ятського Полісся, в районі села Червона Дубрава повертає на південь і впадає у Червонослобідське водосховище, після витоку із водосховища повертає на південний схід і за 1 км на північний захід від села Мороч Солігорського району, з правого берега, впадає у річку Случ. Довжина річки — 150 км, площа басейну — 2 030 км². Середньорічна витрата води у гирлі — 8,7 м³/с. Середня швидкість у верхній та середній течії — 0,1 м/с, у нижній — 0,2 м/с. Абсолютне падіння річки (від витоку до гирла) — 73,6 м. Середній похил водної поверхні — 0,49‰.[3] Долина на великому протязі невиразна, місцями трапецієподібна, шириною 400–800 м. У місцях, де долина виразна, заплава двостороння, чергується по берегах (ширина 100–200 м). Русло майже на всьому протязі каналізоване. Ширина його до села Мороч (Копильський район) 2-4 м, нижче — 20-25 м, близько Червонослобідського водосховище, гребля якого за 50 км від гирла річки — 40-50 м. Найвищий рівень водопілля наприкінці березня, середня висота над рівнем межені — 2,4 м, найбільша — 2,9 м (1932). Замерзає в середині грудня, льодохід в середині березня. Весняний льодохід 5 днів.[3] ПритокиРічка Мороч на своєму шляху приймає воду близько двох десятків різноманітних невеликих приток: річок, каналів та струмків. Найбільші із них (від витоку до гирла):[4][5]
Населенні пунктиНа берегах річки розташовані такі найбільші населенні пункти (від витоку до гирла): села Вошкати, Нові Докторовичі, Леніне, Савкове, Дерчине, Блевчиці, Мацкевичі, Семежове, Великий Рожан, Малий Рожан, Ясковичі. Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia