Мортен Ескіль Вінге

Мортен Ескіль Вінге
швед. Mårten Eskil Winge Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився21 вересня 1825(1825-09-21)[2][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Стокгольм, Швеція[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер22 квітня 1896(1896-04-22)[1] (70 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Енчепінґ, лен Уппсала, Швеція Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПівнічний цвинтар (Стокгольм)[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Швеція[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, викладач університету, рисувальник, history painter Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіТома Кутюрd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніАнна Берглундd, Відольфа фон Енгестрем-Аренбергd і Емма Спрінхорнd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладШведська королівська академія вільних мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоШведська королівська академія вільних мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрісторичний живопис Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusКрака (картина) і Hjalmar Parting from Orvar Odd after the Fight on Samsöd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоІсаак Мартін Вінгеd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зГанна Матільда Тенгелін-Вінге[3] Редагувати інформацію у Вікіданих

Мортен Ескіль Вінге (швед. Mårten Eskil Winge; 21 вересня 1825 — 22 квітня 1896) — шведський художник, один з найвизначніших історичних живописців Швеції. Професор Королівської Академії мистецтв. Поряд зі своїм однокурсником, другом і творчим соратником Августом Мальстремом зробив істотний внесок в шведський романтичний націоналізм — готицизм[7]. Чоловік шведської художниці Ганни Матильди Тенгелін-Вінге.

Біографія

Народився в Стокгольмі в родині ректора і вікарія Ісаака Мартіна Вінге і його дружини Андрієтти Софії, уродженої Ротман. У 1846 році здобув ступінь бакалавра в Упсальському університеті, потім навчався в художній майстерні Пера Емануеля Валландера в Стокгольмі. У 1847 році вступив до Королівської Академії мистецтв. Одночасно з навчанням, працював поштовим службовцем, а також мав додатковий дохід, займаючись малюванням портретів.

У 1856 році Вінге отримав золоту медаль і грант для художньої мандрівки за кордон від Королівської Академії мистецтв за картину «Карл X Густав біля смертного ложа Акселя Оксеншерни» . Спершу Вінге вирушив до Дюссельдорфа, де проходив практику в Дюссельдорфській академії мистецтв. Потім відвідав Париж. Там Вінге разом з Мальстремом навчався у Тома Кутюра, у якого декільком роками раніше вчився їх наставник і професор Королівської Академії мистецтв Йоган Крістоффер Боклунд. За умовами гранту Вінге зробив декілька копій картин Рубенса в Луврі. Наприкінці 1859 року вирушив до Риму, де також зробив декілька копій картин Рафаеля, Тіціана тощо. У 1863 році повернувся до Швеції.

Творчість

Скандинавські сюжети

З ранніх років мотивом у творчості художника були скандинавські сюжети з міфології, саг, народного фольклору.

Захопленість до романтики середньовічної Скандинавії, була передана Вінге в дитинстві, спільним другом його батька і Адама Еленшлегера, основоположником шведської лікувальної гімнастики Пером Генріком Лінгом. Останні двоє були членами літературного гуртка «Готичний Заповіт» (Götiska förbundet).[8]

Вінге був ілюстратором епопеї «Боги Півночі» (Nordens Gudar) Адама Еленшлегера і віршів «Приймальні брати» (Fosterbröderna) кронпринца Карла XV.

Найвідоміші картини «Тор бореться з гігантами», «Крака», «Локі і Сігюн», «Г'ялмар прощається з Орвар Оддом після Самсеської битви» знаходяться в постійній експозиції Національного музею Швеції.

Християнські сюжети.

З великим успіхом Вінге займався живописом на біблійні сюжети Нового Заповіту. Він створив у багатьох шведських церквах прекрасні вівтарні картини, серед яких «Христос в Гетсиманському саді» — церква в Боргебю, «Воскресіння Христове» — церква у Вестанфорсі, «Преображення Господнє» — церква Святого Павла в Мальме та інші.

Примітки

Посилання


Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya