Моріц Раппопорт

Моріц Раппопорт
нім. Moritz Rappaport
Моріц Раппопорт
Ім'я при народженні	нім. Moritz Rappaport
Псевдо	Max Reinau
Народився	19 січня 1808(1808-01-19) Львів, Австрійська імперія
Помер	28 травня 1880(1880-05-28) (72 роки) Відень, Австро-Угорщина
Поховання	Старе єврейське кладовище[d][1]
Громадянство	Австрійська імперія→ Австро-Угорщина
Національність	єврей
Місце проживання	Львів, Відень
Діяльність	поет, перекладач, лікар
Alma mater	Віденський університет, Університет Земмельвайса
Знання мов	німецька
Роки активності	1842—1873
Жанр	вірш, поема
Родичі	Julius Landesbergerd і Felix Rappaportd[2]
Медіафайли у Вікісховищі

Моріц Раппопо́рт (нім. Moritz Rappaport; 19 січня або 9 лютого 1808, Львів, Австрійська імперія — 28 травня 1880, Відень, Австро-Угорщина) — австрійський поет, перекладач, лікар^[3]. Двоюрідний брат науковця Соломона Єгуди Лейби Раппопорта^[4].

Моріц Раппопорт народився у Львові, в сім'ї купця. Здобув медичну освіту спершу у Віденському університеті, а потім e Будапештському медичному університеті. У 1833 році Раппопорт здобув ступінь доктора медичних наук. Повернувшись до Львова, він влаштувався на посаду лікаря до однієї з лікарень, почав працювати лікарем з виїздом додому та взяв активну участь у громадському та благодійному житті єврейської спільноти у Львові^[3], зокрема, організував низку благодійних установ. Був також директором львівського єврейського шпиталю. Мешкав у Львові у власному будинку на вул. Казимірівській, 51 (нинішня вул. Городоцька, 47)^[5].

У рідному місті Раппопорт також почав займатися й літературною діяльністю, обійнявши посаду редактора та публіциста в одній зі львівських газет. Завдяки допомозі своїх університетських друзів Антона Ауершперга, Людвіга Франкля та Бетті Паолі Раппопорту вдалося значною мірою підвищити рівень публікацій у місцевих газетах. Крім публікацій у пресі, він також був автором кількох книг, поем та перекладів німецькою мовою^[3].

Так, у своєму епічному творі «Моісей» (1842), блискучому багатством фантазії, Моріц Раппопорт прославляє у прекрасних віршах героїчний образ єврейського законодавця. У 1860 році вийшли його брошури «Am Todestage Moses Mendelssohns» та «Ein Festgedicht zur Lessingsfeier». У 1863 році він написав епічний твір «Баяццо», яке забирає читача у чарівний світ романтизму. 1873 року вийшла його п'ятиактна драма «Естерка»; на день його 70-ліття Людвіг Франкль написав «Epistel an Moritz Rappoport» (Відень, 1878)^[6].

Раппопорт переклав німецькою мовою «Леха доді», «Пісню Піснів», та деякі інші релігійні твори, загалом — 14 творів. Також переклав твори польський поетів Адама Міцкевича та Корнеля Уейського^[6].

Помер 28 травня 1880 року у Відні. Похований на старій єврейській ділянці Центрального цвинтаря Відня (брама 1, група 6, ряд 1, могила № 9).

• 1842 — «Моісей»;
• 1852 — «Гете»;
• 1860 — «Єврейські піснеспіви»;
• 1863 — «Баяццо»;
• 1873 — «Естерка».

• дружина — Луїза з дому Фрьонкель (1814, Броди — 25 листопада 1902, Відень)^[7];
• донька — Розалі Ландесбергер з дому Раппопорт (близько 1837 — 3 січня 1898)^[8];
• син — Якуб Раппопорт (28 грудня 1840, Львів — 10 серпня 1886, Відень)^[9].

• V. Suchy Moriz Rappaport // Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950. — t. 8. — Wien: Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 1983. — S. 421. — ISBN 3-7001-0187-2. (нім.)
• Юрій Бірюльов. Єврейська архітектурна спадщина Львова: монографія = The Jewish Architectural Legacy of Lviv: A monograph. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2024. — 632 с. — (Єврейський Музей ім. Максиміліана Гольдштейна у Львові) — 1000 прим. — ISBN 978-966-448-014-4.