Московська декларація
Московська декларація — декларація про союзницьку взаємодію між Азербайджанською Республікою та Російською Федерацією. Підписана президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим та президентом Росії Володимиром Путіним у місті Москві 22 лютого 2022 року. Декларація охоплює найважливіші галузі взаємодії між державами[1]. Документ приурочено до 30-річчя встановлення дипломатичних відносин між Азербайджаном та Росією[2] та виводить відносини між двома країнами на новий рівень[3]. Підписання декларації збіглося з підготовкою Росії до вторгнення в Україну. Так, у день прибуття Алієва до Москви, за день до підписання документа, президент Росії спочатку провів засідання Ради безпеки Російської Федерації, а потім у зверненні до народу оголосив своє рішення визнати так звані «Донецьку» та «Луганську» «народні республіки»[4]. А за два дні почалося вторгнення Росії в Україну[5]. За словами Ільхама Алієва, збіг за часом є випадковим, а дату підписання було погоджено задовго до подій в Україні[5]. Зміст деклараціїВзаємна повага до незалежностіПерший і другий пункти декларації прописують взаємну повагу до незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та непорушності державних кордонів двох країн, а також рівноправність та невтручання у внутрішні справи один одного. За словами азербайджанського політолога Расима Мусабекова, ці два пункти є найбільш значущими у декларації[6]. Таким чином, документ зобов'язує обидві країни визнавати територіальну цілісність одна одної. Для Баку це означає, що Москва вважає Нагірний Карабах територією Азербайджану. Раніше Росія про це офіційно не заявляла[5]. Азербайджанський експерт з міжнародного права Камал Макілі-Алієв зазначає, що Росія ніколи офіційно і явно не підтверджувала на найвищому рівні визнання територіальної цілісності Азербайджану — за жодних обставин навіть у багатосторонніх контекстах. Саме цим, за словами Макілі-Алієва, важлива ця декларація[5]. Економічна співпрацяУ декларації йдеться, що Росія та Азербайджан утримуватимуться від здійснення будь-якої економічної діяльності, яка прямо чи опосередковано завдає шкоди інтересам іншої сторони. Сторони заявили, що й надалі розвиватимуть економічні зв'язки між підприємствами металургії, нафтогазового та важкого машинобудування, авіаційної, автомобільної, хімічної, фармацевтичної та легкої промисловості, сільськогосподарського, будівельно-дорожнього та харчового машинобудування[7]. Декларація також передбачає використання національних валют у взаємних розрахунках, сполучення платіжних систем, включаючи спільне обслуговування банківських карток, а також розвиток прямих кореспондентських відносин між банками двох країн. Також сторони розглянуть можливості розвитку взаємовигідного співробітництва у сфері мирного використання атомної енергії[7]. Військово-політична співпрацяСеред іншого, Росія та Азербайджан домовилися про надання одне одному військової допомоги, про невідкладні консультації у разі виникнення «загрози миру» або інтересів безпеки однієї зі сторін. Так, у декларації йдеться[1]:
Також президенти двох країн домовилися утримуватися від будь-яких дій, які завдають, на думку однієї зі сторін, збитків стратегічному партнерству та союзницьким відносинам двох держав. Згідно з текстом декларації, з цією метою створюється «постійно чинний механізм консультацій по лінії міністерств закордонних справ двох країн». При цьому у декларації наголошується, що позиції двох країн щодо актуальних міжнародних проблем «однакові чи близькі»[1]. Співробітництво у культурній, науковій та гуманітарній сферахДо декларації серед іншого були включені пункти про популяризацію діаспорських організацій, гуманітарної, культурно-мистецької, освітньої, наукової, туристичної, спортивної та інших сфер діяльності[1]. Так, пункт № 40 зобов'язує обидві країни[5] «забезпечувати захист, збереження та розвиток історичної, культурної та релігійної спадщини, а також етнічної, мовної та культурної самобутності проживаючих на територіях Сторін національних меншин, створювати умови для активної участі їхніх представників у суспільно-політичній, культурній та соціально-економічного життя відповідно до національного законодавства»[8]. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia