Музафаров Рефік Ібрагімович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Музафаров Рефік Ібрагімович
Народився	18 квітня 1928(1928-04-18) Буюк-Асс, Ак-Шеіхський район
Помер	20 листопада 2011(2011-11-20) (83 роки) Сімферополь, Україна
Країна	СРСР →  Україна
Національність	кримський татарин
Діяльність	науковець
Alma mater	Ташкентський педагогічний інститут
Галузь	Кримськотатарський фольклор
Вчене звання	доктор філологічних наук
Науковий ступінь	професор
Відомий завдяки:	кримськотатарський фольклорист
У шлюбі з	Аза Музафарова
Нагороди

Рефі́к Ібрагі́мович Музафа́ров (нар. 18 квітня 1928 Буюк-Асс (Ласточкіно, село зникло) Ак-Шеіхського (Роздольненського) району — пом. 20 грудня 2011) — доктор філологічних наук, професор, кримськотатарський фольклорист. Делегат другого Курултаю кримськотатарського народу, членом Меджлісу кримськотатарського народу першого складу, займався питаннями культури, мови, релігії.

Разом з великою кількістю кримських татар знаходився в Узбекистані, проживали у місті Чирчик.

1960 року захистив кандидатську, 1967 в Баку — докторську дисертацію по кримськотатарському фольклору.

В червні 1967 доктор філологічних наук Музафаров — у складі делегації кримськотатарського народу, яку в Кремлі прийняли Андропов, Щолоков, Руденко та Георгадзе. За перебування у делегації в наступному часі він і поплатився.

Проти нього писали наклепи, протягом часу праці був звільнений майже із 10 ВНЗ під різними приводами через 2-3 місяці після прийняття на роботу.

Книжки та статті, які він, на той час єдиний в СРСР спеціаліст по кримськотатарській філології з вченим ступенем, пише, не друкуються. Одна з його книжок була підготована до друку в видавництві Казанського університету, але так і не побачила світ. Інша книжка виявилася «поза профілем» видавництва й була повернута автору.

Збирав матеріал про кримськотатарський народ в часі Другої світової війни, становище в місцях вислання.

1987 року повернувся з дружиною в Крим, видає журнал «Ватан» («Батьківщина») — друкувався до 1990 року у Феодосії кримськотатарською і російською мовами. Був директором кримськотатарського культурно-просвітницького і науково-дослідницького центру «Ватан».

Створив «Кримськотатарську енциклопедію» в 2 томах. Професор Нуззет Музафаров, брат Рефіка, видавав її за свої кошти.

В 1990—1994 — журнал «Ватан», як орган Кримськотатарського культурно-освітнього та науково-дослідного центру «Ватан» та незалежної профспілки кримськотатарських вчених — видано 36 номерів.

Є автором праць з фольклористики :

• «Нариси фольклору тюрків»,
• «Російсько-тюркські фольклорні зв'язки»,
• «Татарські народні прислів'я»,
• «Російсько-тюркські фольклорні зв'язки»,
• «Прислів'я якутів»,
• «Сучасний стан татарського фольклору»,
• «Нариси фольклору тюрків»,
• «Кримськотатарський фольклор в російській літературі»,
• статей щодо кримськотатарсько-українських історико-культурних відносин.

Входив в склад комісії по розробці Конституції Кримської АР, був членом оргкомітету, делегатом II Курултаю кримськотатарського народу.

Протягом кількох останніх років важко хворів і майже осліп. Похований в Акмесджиті на цвинтарі Абдал.

• Л. А. Меметова. Музафаров Рєфік // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 102. — ISBN 978-966-00-1061-1.

• Прес-центр
• Склад комісії (рос.)
• ХТС (рос.)
• Кримськотатарське питання^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Помер відомий кримськотатарський вчений Рефік Музафаров (рос.)
• Через переслідування Музафаров ночував у вузі (рос.)