Муніципальний Сарапульський драматичний театр
Муніципальний Сарапульський драматичний театр (рос. Муниципальный Сарапульский драматический театр) — муніципальний (міський) драматичний театр у районному центрі Удмуртії (Росія) місті Сарапулі, професіональний репертуарний театр зі 100-літньою історією, значний осередок культури і мистецтва міста та республіки. Міський драмтеатр у Сарапулі є одним із семи професійних театрів Удмуртії[2] і водночас найстарішим театром Удмуртії; це також єдиний заклад культури міста, пов'язаний з професіональним мистецтвом. Загальні даніМуніципальний Сарапульський драматичний театр міститься у будівлі за адресою:
Глядацька зала театру розрахована на 225 місць, театр має сцену загальною площею 83,6 м² (глибина — 9,8, ширина — 8,7, висота — 4,5 м), необхідні технічні та допоміжні цехи, майстерні, гримерки тощо. Головний режисер закладу — А. Агапов. З історії та сьогодення театруМіський театр у Саарапулі має давню і славну історію — його було засновано 1911 року, відтак це найстаріший за часом створення удмуртський професійний театр. За свою історію у театрі змінилось не одне покоління акторів і вдячних їх глядачів. Чимало видатних сторінок у літопис закладу культури «вписали» провідні актори різних років: В. Н. Дальська, А. А. Швецова, А. Н. Пижов, Ч. А. Ельський, Г. І. Синькевич, керівники і театральні режисери Г. М. Ельстон, В. М. Владимиров, М. А. Агапов, В. І. Сафонов[3]. 1941 року у репертуарі Сарапульського драмтеатру, що був на той час пересувним на чолі з художнім керівником А. Скибневським, значилося 18 постановок, серед них класичні та сучасні комедії: «Касатка», «Сады цветут», «Хозяйка гостиницы», «Свадьба Кречинского», «Дама-невидимка», а також драми і трагедії: «Анджело — тиран падуанский», «Овод», «Отелло» тощо. З початком Німецько-радянської війни театр не лише не припинив діяльності, а й активізував її — протягом усієї війни колектив театру на творчій ниві самовіддано робив свій внесок у Велику перемогу. У жовтні 1946 року рішенням Сарапульського міськвиконкому та рішенням Ради Міністрів УАРСР театр було реорганізовано, він став стаціонарним Сарапульським драматичним театром[4]. Творчі успіхи у повоєнний період обумовили присвоєння в 1986 році закладові високого звання «Лауреат премії комсомолу Удмуртії». У різні роки театр неодноразово ставав дипломантом республіканських і загальноросійських фестивалів «Театральная весна», а 2001 року — дипломантом III фестивалю театрів малих міст Росії, що відбувався у Москві. Протягом багатьох років театр очолювала заслужений робітник культури Російської Федерації Т. А. Кулакова. У теперішній час (2-а половина 2000-х років) Муніципальний Сарапульський драматичний театр продовжує плідну роботу: значно зросла його трупа, постійно змінною є репертуарна афіша закладу, понад 10 років із успіхом діє театральна студія. Репертуар, діяльність і творчий колективУ репертуарі Муніципального Сарапульського драматичного театру переважає російська та зарубіжна класика. Щосезону в середньому сарапульські театрали готують 5 прем'єрних постановок. Окрема увага приділяється найменшому глядачеві. Так, станом на 2007 рік в афіші Сарапульського драмтеатру було 12 дитячих спектаклів. З чинного репертуару:
Творчий колектив активно гастролює — як в Удмуртії, зокрема і в сільській місцевості, так і за її межами. У чинному (2007) творчому складі Сарапульського театру 21 актор, з яких 10 осіб мають почесні звання заслужених і народних артистів Удмуртської Республіки — заслужений артист Удмуртської Республіки І. Афремов, народні артисти Удмуртської Республіки Г. Єсирева, В. Мельник, І. Синькевич і Є. Потапов. Примітки
Джерело-посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia