Муравйов Анатолій Олексійович
Анатолій Олексійович Муравйов (17 вересня 1901, місто Вологда, тепер Російська Федерація — 26 червня 1954, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський військовий політпрацівник, генерал-майор берегової служби. ЖиттєписЗ січня 1920 року служив у Червоній армії, учасник Громадянської війни в Росії. У січні 1920 — квітні 1924 року — червоноармієць запасного стрілецького полку, політичний керівник (політрук) кавалерійського полку 45-ї стрілецької дивізії, помічник військового комісара, військовий комісар кавалерійського полку окремої кавалерійської бригади. Воював на Польському фронті, брав участь у придушенні селянських повстань у Тамбовській та Воронезькій губерніях. Член РКП(б) з 1920 року. З квітня до жовтня 1924 року — курсант Курсів удосконалення командного складу РСЧА в Українському військовому окрузі. У жовтні 1924 — жовтні 1925 року — військовий комісар окремого саперного ескадрону 3-ї Бессарабської кавалерійської дивізії. У жовтні 1925 — грудні 1927 року — комісар 49-го кавалерійського полку РСЧА 9-ї Кримської кавалерійської дивізії Українського військового округу. У грудні 1927 — листопаді 1928 року — начальник організаційної частини політичного відділу 9-ї Кримської кавалерійської дивізії Українського військового округу. У листопаді 1928 — травні 1929 року — комісар 49-го кавалерійського полку РСЧА 9-ї Кримської кавалерійської дивізії Українського військового округу. У травні 1929 — травні 1930 року — курсант Курсів удосконалення старшого політичного складу РСЧА при Військово-політичній академії. У травні 1930 — квітні 1932 року — комісар 81-го кавалерійського полку РСЧА Середньоазіатського військового округу. У квітні 1932 — листопаді 1934 року — заступник начальника політичного відділу 7-ї кавалерійської дивізії Середньоазіатського військового округу. У листопаді 1934 — вересні 1937 року — начальник політичного відділу 1-ї гірсько-стрілецької дивізії Середньоазіатського військового округу. У вересні 1937 — червні 1939 року — начальник Політичного управління Червонопрапорного Балтійського флоту. У червні 1939 — квітні 1940 року — член Військової ради Чорноморського флоту. У квітні 1940 — жовтні 1941 року — військовий комісар Технічного управління Військово-морського флоту СРСР. Учасник німецько-радянської війни. У жовтні 1941 — травні 1942 року — військовий комісар бригади морської піхоти Калінінського фронту. З травня до вересня 1942 року — начальник Курсів удосконалення політичного складу Військово-морського флоту СРСР. У вересні 1942 — жовтні 1943 року — начальник організаційно-інструкторського (1-го) відділу Головного політичного управління Військово-морського флоту СРСР. У жовтні 1943 — червні 1946 року — начальник Політичного управління Тихоокеанського флоту. Учасник радянсько-японської війни. У червні 1946 — листопаді 1949 року — начальник Політичного управління Військово-морських сил СРСР. З листопада 1949 до лютого 1950 року перебував у розпорядженні Політичного управління Військово-морських сил СРСР. У лютому 1950 року був звільнений в запас, але вже в березні 1950 року відновлений в кадрах ВМС. З березня до травня 1950 року перебував у розпорядженні Політичного управління Військово-морських сил СРСР. У травні 1950 — березні 1954 року — начальник Вищих військово-політичних курсів Військово-морських сил СРСР. З травня 1954 року — в запасі. Помер 26 червня 1954 року в Москві. Похований на Ваганьковському цвинтарі. Військові звання
Нагороди
ПриміткиДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia