Муравйов Микита Михайлович

Муравйов Микита Михайлович
рос. Никита Михайлович Муравьёв
Народився	30 липня (10 серпня) 1795 або 9 вересня 1795(1795-09-09)[1]  Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	10 (22) травня 1843 (47 років) або 28 квітня 1843(1843-04-28)[1] (47 років)  Уріковська (сучасний Урік), Іркутська губернія, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	історик, військовослужбовець
Alma mater	фізико-математичний факультет Московського університетуd
Знання мов	російська
Членство	Союз спасіння і Союз благоденства
Роки активності	з 1813
Військове звання	капітан
Рід	Рід Муравйовихd
Батько	Mikhail Muravyovd
Мати	Yekaterina Muravyovad
У шлюбі з	Муравйова Олександра Григорівна
Діти	Sofiya Muravyovad
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Муравйов Микита Михайлович (нар.9 вересня 1795(17950909) — пом. 28 квітня 1843) — декабрист, капітан Гвардейського генерального штабу. Керівник Північного товариства, автор одного з програмних документів декабристів — Конституції. Старший брат декабриста Муравйова Олександра Михайловича.

Походив із дворян. Народився 9 вересня 1795 року. Батько — Муравйов Михайло Микитич (25 жовтня 1757 — 7 липня 1807), попечитель Московського університету, товариш міністра народної освіти, сенатор. Мати — Колокольцева Катерина Федорівна (2 листопада 1771 — 21 квітня 1848). Виховувався вдома, освіту здобув в Московському університеті.

Учасник закордонних походів 1813 — 1814 років, військових дій періоду «Ста днів». Знаходився у Парижі до листопада 1815 р. Масон з 1817 року.

Один із засновників Союз порятунку, член Корінної ради Союз благоденства, один із засновників Північного товариства, член Верховної думи Північного товариства, його керівник, автор проекту Конституції.

Заарештований 20 грудня 1825 у маєтку свого тестя — с. Тагіно Орловської губернії, 26 грудня 1825 р. доставлений до Петропавлівської фортеці. Засуджений по 1 розряду і по конфірмації 10 липня 1826 року засуджений до каторжних робіт на 20 років, 22 серпня 1826 — строк скорочено до 15 років. Покарання відбував у Читинському острозі і Петровському заводі. У 1832 термін скорочено до 10 років. За указом 14 грудня 1835 переведений на поселення в с. Уріку Іркутського округу, де 28 квітня 1843 року помер. Там же й похований.

Дружина — Муравйова Олександра Григорівна (Чернишова), поїхала за чоловіком до Сибіру.

Автор ряду історико-публіцистичних робіт.

• Орден святої Анни 4 ступеня
• Орден святого Володимира 4 ступеня

• Конституція Микити Муравйова

• І. І. Глизь. Муравйов Микита Михайлович [Архівовано 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 129. — ISBN 978-966-00-1061-1.
• Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М., «Наука», 1988
• Декабристы рассказывают. — М., «Молодая гвардия», 1975

• Муравйов Микита Михайлович [Архівовано 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 784. — ISBN 966-7492-03-6.

1. ↑ ^{а б в} Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4
   d:Track:Q4253570d:Track:Q883d:Track:Q113559915