Юлія ЮріївнаМусаковська (нар. 9 липня1982, Львів, Україна) — українська поетеса,[3] перекладачка, зокрема шведської літератури.[4][5] Членкиня Українського ПЕН.[6][7][8] Авторка поетичних збірок «На видих і на вдих» (Київ, 2010), «Маски» (Київ, 2011), «Полювання на тишу» (Тернопіль, 2014), «Чоловіки, жінки і діти» (Львів, 2015), «Бог свободи» (Львів, 2021) та «Каміння і цвяхи» (Львів, 2024). Збірки її поезії опубліковані в перекладах польською та шведською, а книжка «Бог свободи» вийшла в англійському перекладі у США. Її вірші перекладені тридцятьма мовами та широко опубліковані в різних країнах світу.[9][10][11]
Лауреатка різноманітних літературних конкурсів, зокрема II премії конкурсу видавництва «Смолоскип» (2019) та І премії поетичного конкурсу DICTUM від видавництва «Крок» (2013). Учасниця багатьох фестивалів та культурних подій в Україні та за кордоном.[12][13][14][15]
Юлія Мусаковська брала участь у літературних фестивалях в Україні та за кордоном, серед них — Book Forum, Meridian Czernowitz, Книжковий Арсенал, Book Space, Air Fest (Україна); Каунаський літературний тиждень (Литва), Katowice Jazz Art Festival (Польща), Місяць авторських читань (Чехія), Середземноморський літературний фестиваль (Мальта), Норвезький літературний фестиваль, Міжнародний поетичний фестиваль в Осло, Літературний фестиваль Akerselva (Норвегія), Poetry Africa (ПАР) тощо.[16][17]
Творчість
Перша добірка поезій Юлії Мусаковської опублікована в альманасі «Київська Русь» (вересень 2008). Друкувалася у виданнях «Золота доба», «Київська Русь», «Четвер», «Літературна Україна», «Березіль», «Нова проза», «Кур'єр Кривбасу», «RADAR» та інших, у різноманітних альманахах та антологіях.[18][19][20] Дебютна збірка поезій вийшла у 2010 році у видавництві «Факт». Того ж року Юлія Мусаковська стала лауреаткою кількох літературних премій, зокрема II премії конкурсу видавництва «Смолоскип», завдяки якій була видана збірка «Маски» (2011), а також І премії конкурсу DICTUM від видавництва «Крок», в результаті якої з’явилася третя поетична збірка, «Полювання на тишу» (2014).[21]
У 2015 році у Видавництві Старого Лева вийшла її книжка поезій «Чоловіки, жінки і діти» в художньому оформленні Art Studio Agrafka. Наступного року збірка здобула нагороду в номінації «Найкращий дизайн року» на фестивалі Книжковий Арсенал.[22]
«Поміж сирен. Нові вірші війни.» (Vivat, 2023)[31] та ін.
Переклади іншими мовами
Вірші Юлії Мусаковської перекладалися понад тридцятьма мовами: зокрема шведською, норвезькою, польською, литовською, естонською, німецькою, італійською, іспанською, португальською, грузинською, болгарською, англійською, мальтійською, китайською, малаяламською мовами та івритом та ін. Опубліковані в літературній періодиці, в антологіях та в онлайн-виданнях за кордоном.[32][33][34]
У 2022 році в Польщі вийшла друком її двомовна збірка «Залізо / Żelazo» (Фундація «Пограниччя», Сейни), переклад польською Анети Камінської.[35][36][37]
Поетичний текст Юлії Мусаковської про реалії повномасштабного вторгнення Росії в Україну, написаний в березні 2022 року, «Такі незручні, такі страшні вірші…» переклав англійською американський історик, професор Тімоті Снайдер і прочитав його у лекції 22 свого курсу з історії України для Єльського університету «The Making of Modern Ukraine» (Творення сучасної України), який отримав сотні тисяч переглядів на YouTube.[38] Професор Снайдер також поділився думками про цей вірш у своєму блозі.[39]
У 2023 році у Швеції була видана збірка Юлії Мусаковська «Каміння і цвяхи» в перекладі Мікаеля Нюдаля (у співпраці видавництв «Еллерстремс» та «Аріель»).[40][41]
Вірші періоду широкомасштабного вторгнення Росії в Україну
Юлія Мусаковська використовує вірші першого року широкомасштабного вторгнення, щоб адресувати свої голосіння. Два вірші з претензією на бездіяльність Європи й світу, ще два з риторичними питаннями до Господа. Це пошуки того, на що нехитке можна опертись, якщо все опертя зовнішнє (Бог, світ гуманних цінностей) виявилось недієвим.
В авторки лейтмотивом ідуть підвішені відкриті питання — і до Господа (121 ст.), і як цих вироків (російських солдатів) земля не проковтне назад (123 ст.), і “що маю вам, діти [вірші], дати?” (122 ст.). Вірш “Боже, скажи, що ти” (120 ст.) перегукується з віршем Катерини Калитко ”Отже, стояти до смерті” (17 ст.) — теж спершу образ полеглого солдата, а потім ретроспектива його веселої юності та палкого кохання. Теж історія про те, щоб зафіксувати не лише його останній вигляд, а пам'ятати, якою людиною він був.
Юлія Мусаковська у березні 2022 відчуває тривкість слів тодішніх, відчуває їх проминальними (116 ст.), у віршах нема жодної краси, у березні 2022 авторка не пише про естетику, “метафори зсохли і розсипались” (118 ст.). У першому вірші (114 ст.) присутні образу, які часто трапляються в інших поеток та поетів війни, зокрема, у згаданій збірці, — кров, артерія, шматки м'яса. В останньому вірші (124 ст.) — дещо про віднайдення оперття.
Бібліографія
На видих і на вдих (Факт, Київ, 2010);
Маски (Смолоскип, Київ, 2011);
Полювання на тишу (Крок, Тернопіль, 2014);
Чоловіки, жінки і діти (Видавництво Старого Лева, Львів, 2015);
Бог свободи (Видавництво Старого Лева, Львів, 2021);
Залізо / Żelazo (Borderline Foundation, Сейни, 2022), двомовне видання з перекладом польською мовою Анети Камінської;
Stenar och spik / Kriget börjar inte imorgon (ellerströms/Ariel, 2023), переклад шведською Мікаеля Нідаля;
The God of Freedom / Бог свободи (Arrowsmith Press, 2024), переклад англійською Олени Дженнінґз та авторки;
Каміння і цвяхи (Видавництво Старого Лева, Львів, 2024).
2011 — Лауреатка II премії всеукраїнського конкурсу «Коронація слова 2011» в номінації «Пісенна лірика про кохання»;[4]
2014 — Лауреатка I премії поетичного конкурсу DICTUM від видавництва «Крок»;[45]
2016 — Нагорода «Найкращий книжковий дизайн року» за поетичну збірку «Чоловіки, жінки і діти» (художнє оформлення Творчої майстерні «Аґрафка»);[22]
2023 — Фіналістка Премії Львова — Міста літератури ЮНЕСКО за книжку «Бог свободи».
Мультимедійні проєкти
У 2017 році режисер Олександр Фразе-Фразенко зняв поетичний фільм «Глина» на вірші та голос Юлії Мусаковської. Прем’єра відбулася у 2016 році на Міжнародному Книжковому Арсеналі в Києві та у 2017 році на Міжнародному літературному фестивалі в межах Форуму видавців у Львові.[7][46]
У 2018 році разом із музикантами Тарасом Пузирем (бас-гітара) та Лукою-Теодором Гануляком (перкусія) Юлія Мусаковська презентувала поетично-музичний проєкт «Кругообіг» на свої вірші в межах міжнародного літературного фестивалю BookForum (раніше — Форум видавців).[47]
У вересні 2022 року за мотивами вірша Юлії Мусаковської «Безпечне місце», присвяченого подіям початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, був створений мурал у місті Катовіце, Польща. Мурал створила львівська художниця Богдана Давидюк за сприяння Європейського культурного фонду на основі проєкту, ініційованого культурним центром Katowice Miasto Ogrodów.[48][49]
«A Home of Freedom» та інші вірші Юлії Мусаковської в перекладі англійською Олени Дженнінґз та авторки, Apofenie, 16 травня 2022;[33]
Добірка віршів Юлії Мусаковської в перекладі англійською, The Springhouse Journal, березень 2022;[34]
Вірші Юлії Мусаковської в перекладі англійською «Summer's End | A Decade-Long Road», The Continental Literary Magazine;[50]
Вірш Юлії Мусаковської в перекладі англійською «The August Story», The Common #25, 2023;[51]
Вірші Юлії Мусаковської в перекладі англійською («Boyhood», «The Scratch), Two Lines Journal, Center for the Art of Translation, квітень 2023;[52]
Вірші Юлії Мусаковської в перекладі іспанською Хакобо Бергарече, The Objective, 2 вересня 2022;[53]
«Em meio à fumaça negra», два вірші Юлії Мусаковської у перекладі португальською Ферґати, Revista A Palavra Solta, 1 червня 2022;[54]
Вірш Юлії Мусаковською в перекладі італійською Емілії Міражійської — «Chi ha detto che ora le parole non hanno valore?», Inkroci Literary Magazine, 17 березня 2022;[55]
Вірш Юлії Мусаковської в перекладі італійською Алессандро Ахіллі — «Un’orto fatto d’ossa», Di Sesta e di Settima Grandezza – Avvistamenti di poesia, a cura di Alfredo Rienzi, 19 червня 2022;
«Hver melding om død» — вибрані вірші Юлії Мусаковської в перекладі норвезькою Марини Гоббель, Публічні бібліотеки Осло (Deichman), 27 березня 2022;[13]
Вибрані вірші з книжки Юлії Мусаковської «Чоловіки, жінки та діти» в перекладі литовською Вітаса Дешкніса та Дайви Чепаускайте, Metai Literary Journal, випуск 7, 2017;[56]
Вірші Юлії Мусаковської в перекладі мальтійською Адріана Ґріми, Антуанетти Борґ та Алекса Фарруджі, Torca, 4 вересня;[32]
Вірші Юлії Мусаковської в перекладі івритом Олександраа Авербуха «המלחמה שאת סוחבת בכיס החזה», блог Національної бібліотеки Ізраїлю, 10 березня 2022;[57]
«如此的爱», «紧急逃生包» — вірші Юлії Мусаковської в перекладі китайською, редакція Тонг Вей, 今天, випуск 133, квітень 2022.
