Мусієнко Іван ІвановичІван Іванович Мусієнко (*30 серпня 1957 - 5 листопада 2020) — вчений у галузі військової справи. Кандидат військових наук (2000), доцент (2004), професор. Генерал-майор. Почесний Академік АН ВШ України (2010). Ректор Національної академії Служби безпеки України (2013–2014). Заслужений юрист України.
БіографіяНародився у селі Калабарок Новогеоргіївського району Кіровоградщині. У 1978 р. закінчив Сумське вище артилерійське командне училище, 1982 р. — Вищі курси військової контррозвідки Комітету державної безпеки СРСР, 1987 р. — спеціальні курси керівного та оперативного складу КДБ СРСР зі знанням східної мови, 1993 р. — Міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації при Харківському інженерно-економічному інституті за спеціальністю «Менеджмент і маркетинг» та у 2003 р. — Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство». У 1978 році, отримавши вищу освіту і звання лейтенанта, два роки служить на кордоні з Китаєм, потім — на командних і виховних посадах у Сумському військовому училищі. У 1982 році за направленням потрапляє на дійсну службу в органи державної безпеки, а ще через рік закінчує вищі курси військової контррозвідки КДБ СРСР. Він працює на оперативних посадах у військовій контррозвідці Харківського гарнізону. У 1986 році Івана Івановича посилають у відрядження до місту Ташкент, де він на спеціальних курсах КДБ СРСР досконало оволодів мовами фарсі та дарі. Як спеціаліст східних мов, направляється в Афганістан і виконує спецзавдання, бере участь у бойових діях. За мужність і героїзм Іван Мусієнко нагороджений орденом «Червона зірка», Грамотою Президії Верховної Ради СРСР та державними нагородами Демократичної Республіки Афганістан. У 1988 році повертається до Харкова, де працює у військовій контррозвідці, а після проголошення незалежності України — на керівних посадах в СБУ, начальником СБУ міста Харків. У 1992 році — при Харківському інженерно-економічному інституті отримує спеціальність «менеджмент і маркетинг», а потім закінчує Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «правознавство». З 1996 року на науково-педагогічній роботі в навчальному закладі для підготовки юридичних кадрів СБУ. Там він проходить шлях від посади старшого викладача до Першого заступника директора Інституту, а у 2009 році його призначають на посаду начальника Інституту підготовки юридичних кадрів СБУ, який на сьогодні є найкращим підрозділом Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. У 2000 році захистив дисертацію та отримав науковий ступінь кандидата військових наук, йому присвоєно вчене звання доцента. Він має більше 50 наукових праць, нагороджений понад 20-ма державними та відомчими нагородами. Указами Президента України Івану Мусієнку в 2008 році присвоєне почесне звання «Заслужений юрист України», а 16 січня 2010 року — вище офіцерське звання — генерал-майор. У (2013[1]-2014[2]) рр. — Ректор Національної академії Служби безпеки України. Автор наукових праць
Нагороди та відзнакиНагороджений понад 20 урядовими та відомчими нагородами, у тому числі Орден Червоної Зірки, заохочувальними відзнаками Служби безпеки України «Почесна зірка», нагрудний знак «Почесна відзнака Служби безпеки України», «Хрест доблесті» I і II ступенів, медаллю «За мужність та відвагу» та іменною зброєю. Примітки
Джерела
Посилання |
||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
