Міжнародний орден Святого Станіслава
Міжнародний орден Свято́го Станісла́ва (пол. Order Świętego Stanisława) — міжнародний орден та одноіменна приватна відзнака, а також міжнародна організація національних асоціацій його кавалерів. Історія9 червня 1979 року «польський уряд» на еміграції (що не визнавався більшістю польської еміграції, а також не був визнаний в самій Польщі після 1989 року), видав указ про заснування Ордена Святого Станіслава[1]. 1990 року цей орден отримав статус громадського, яким може бути нагороджена будь-яка людина. ![]() В Україні в травні 1999 року було офіційно зареєстровано українське відділення Ордена Святого Станіслава. У травні 2004 року Асамблея Великих Пріорів «Ордена святого Станіслава» провела реорганізацію Ордена. Відтоді Міжнародний орден святого Станіслава є міжнародною спілкою національних асоціацій його Кавалерів[2]. Його українське відділення перейменували в Асоціацію кавалерів ордена Святого Станіслава. Засновник ордена в Україні — уродженець міста Феодосія Великий Пріор Павло В'ялов[3], який помер у січні 2021 року[4]. Декларативна мета ордена — благодійність, підтримка інвалідів та малозабезпечених сімей. Його члени, — впливові українські політики — члени парламенту, міністри, діячі культури (переважно періоду до 2014 року).[5] РепутаціяОрден має дуже неоднозначну і скандальну репутацію. У 2003 році його звинуватили в зв'язках з масонством. Екс-спікер Верховної Ради України Олександр Мороз з трибуни Верховної Ради заявив, що близько 30 вищих керівників держави входять до масонської ложі — «Ордена Святого Станіслава»:
Пізніше таку думку підтримав український громадський діяч та радянський дисидент Левко Лук'яненко. Однак керівництво ордена всіляко заперечує ці звинувачення[6][7]:
Про обряд посвячення в кавалери ордена розповіла кавалерственна дама ордену Святого Станіслава IV ступеня, актриса і телеведуча Ольга Сумська[6]:
Акордеоніст і екс-депутат Верховної Ради Ян Табачник стверджував, що в той час, коли він отримував цей орден, це була дуже модна нагорода[6]:
Див. такожПримітки
Джерела
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia