Міжнародний союз охорони природи

International Union for Conservation of Nature (IUCN)
Міжнародний союз охорони природи (МСОП)
Абревіатура	IUCN(англ.), МСОП(укр.), UICN(фр.), МСОП(рос.), UICN(ісп.), AICD(ірл.), UICN(гал.), ԲՊՄՄ(вірм.), UICN(порт.), IUBN(афр.), ХТҚО(каз.), МСЗП(мак.), МУЗП(серб.), MUZP(серб.)
Тип	Неприбуткова організація
Засновано	жовтень 1948 (Фонтенбло, Франція) Фонтенбло
Правовий статус	міжнародна організація
Сфера	охорона природи, сталість довкілля, збирання даних і аналіз даних
Галузь	охорона природи[d], захист тварин і plant conservationd
Країна	Швейцарія
Штаб-квартира	Rue Mauverney 28, 1196 Гланд, кантон Во, Швейцарія
Місце діяльності	Світ
Членство	1218
Продукція	Червоний список Міжнародного союзу охорони природи, IUCN Red List of Ecosystemsd
Керівник	Razan Khalifa Al Mubarakd (11 вересня 2021)
Ключові особи	Джуліан Гакслі
Штат працівників	1,000
Добровольці	11,000
Партнерство	ЮНЕСКО[1]
Дочірня(і) організація(ї)	Large Carnivore Initiative for Europed
Бюджет	CHF 114 млн / US$ 116 млн (2013)
Дохід	148 000 000 $ (2019)[2]
Вебсайт: iucn.org
Нагороди (1988) Премія Блакитна Планета (1993) (1993)
Міжнародний союз охорони природи у Вікісховищі

Міжнародний союз охорони природи (МСОП; англ. International Union for Conservation of Nature, IUCN) — міжнародна організація, метою якої є збереження природних ресурсів.

Заснована в 1948 році, головний офіс розташований у місті Гланд (кантон Во, Швейцарія). Членами організації можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. На теперішній час членами МСОП є 78 країн, 112 урядових та 735 неурядових організацій (в тому числі й українських), а також велика кількість вчених з 181 країни.

МСОП має наглядовий і консультативний статус в Організації Об'єднаних Націй і бере участь у здійсненні ряду міжнародних конвенцій щодо збереження природи та біорізноманіття. Він брав участь у створенні Всесвітнього фонду дикої природи і Всесвітнього центру моніторингу охорони природи.

Основним уставним видом діяльності МСОП є допомога співтовариствам будь-якого виду у справі збереження біорізноманіття і впровадження екологічно чистих та сталих методів використання природних ресурсів. З 1963 року видає Червоний список Міжнародного союзу охорони природи — найбільший збірник відомостей про охоронний статус рослин та тварин в усьому світі.

МСОП об'єднує як державні, так і недержавні громадські організації. Вони визначають загальну політику МСОП, розробляють засади поточної роботи та обирають Раду МСОП на Світових конгресах МСОП, що скликаються регулярно. Організації-члени можуть групуватись в Національні та Регіональні спільноти.

У складі МСОП існують 6 комісій, що опікуються оцінкою світових природних ресурсів та подають інформаційну та дорадчу допомогу щодо справ збереження біорізноманіття:

• Комісія з виживання видів (Species Survival Commission, SSC): допомагає МСОП в сфері технічних питань, пов'язаних з роботою по збереженню видів та проводить охоронні заходи щодо видів, котрі знаходяться під загрозою зникнення. Видає Червоний список МСОП. На 2006 рік налічувала 700 членів. Голова — Holly Dublin.
• Комісія з охоронюваних територій (World Commission on Protected Areas, WCPA): займається питаннями організації нових та управління існуючими суходільних та морських природних охоронюваних територій. На 2006 рік налічувала 1300 членів. Голова — Nikita Lopoukhine.
• Комісія з природоохоронного законодавства (Commission on Environmental Law, CEL): розробляє законодавчі концепції та інструменти, та надає консультаційну допомогу у сфері природоохоронного законодавства та сталого природного розвитку територій. На 2006 налічувала 800 членів. Голова — Sheila Abed.
• Комісія з освіти та комунікації (Commission on Education and Communication, СЕС): розробляє методики виховання всіх рівнів, спрямовані на усвідомлення важливості збереження біорізноманіття. На 2006 рік налічувала 600 членів. Голова — Keith Wheeler.
• Комісія з екологічної, економічної та соціальної політики (Commission on Environmental, Economic and Social Policy, CEESP): проводить експертизу та розробляє рекомендації з оптимізації економічних та соціальних факторів для охорони довкілля та сталого розвитку природних екосистем зі збереженням біорізноманіття. На 2006 рік налічувала 500 членів. Голова — Taghi Farvar.
• Комісія з менеджменту екосистем (Commission on Ecosystem Management, СЕМ): надає експертну підтримку з питань інтегрованого екосистемного підходу до управління природними та модифікованими екосистемами. На 2006 налічувала 400 членів. Голова — Hillary Masundire.

В МСОП розроблено наступну систему категорій природоохоронних територій:

Ia — Природний заповідник суворого режиму (Strict Nature Reserve)

Територія суші або моря, яка містить видатні або високо-репрезентативні зразки екосистем, геологічних або фізіологічних систем, та/або видів; доступна для наукового дослідження та екологічного моніторингу.

Ib — Місцевість природного стану (Wilderness Area)

Велика територія незміненої або слабко зміненої суші та/або моря, що зберігає природний характер, без значного постійного населення, яка охороняється та підтримується шляхом, що забезпечує збереження її природного стану.

II — Національний парк (National Park)

Природна територія суші або моря, призначена для:

• захисту екологічних взаємозв'язків всередині однієї або більше екосистем для сучасного та майбутніх поколінь;
• виключення використання території, яке може призвести до втрати нею своїх природних характеристик;
• надання можливості для духовного, наукового, освітнього, рекреаційного та туристичного використання території, при умові їх найможливішої екологічної сумісності

III — Пам'ятка природи (Natural Monument)

Територія, що містить один або більше специфічних природних або природно-культурологічних об'єктів, які мають видатну або унікальну цінність завдяки своїй рідкісності, збереженій типовості, естетичним якостям або культурологічній важливості.

IV — Територія збереження виду/місцеперебування (Habitat/Species Management Area)

Територія суші або моря, дозволена для активного використання при умові збереження деякого специфічного місцеперебування або деякого виду.

V — Охоронюваний ландшафт (Protected Landscape/Seascape)

Територія суші, моря або узбережжя, де взаємодія між людиною та природою з часом призвела до виникнення особливих утворень зі значною естетичною, екологічною або культурною цінністю, частіше за все зі значним біорізноманіттям. Охорона та збереження даного традиційного взаємодіючого комплексу є життєво необхідними умовами для підтримки існування та еволюції такої території.

VI — Територія контрольованого природовикористання (Managed Resource Protected Area)

Територія, що містить здебільшого незмінені природні системи, використовувана протягом тривалого часу з умовою захисту та підтримки біорізноманіття на ній, за умови стабільного постачання нею в той самий час біологічних, мінеральних і т.ін. природних ресурсів та послуг, які потребує місцеве населення.

• МСОП (Міжнародна спілка охорони природи і природних ресурсів) // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 125.
• Офіційний сайт МСОП
• Пошукова система IUCN щодо категорій охорони окремих видів Search the IUCN Red List
• International Union for Conservation of Nature // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)

Це незавершена стаття з екології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ https://www.unesco.org/sites/default/files/medias/fichiers/2023/10/UNESCO_List%20NGOs%20official%20partnership%20-%20Liste%20ONG%20partenariat%20officiel_September2023.pdf
2. ↑ https://www.iucn.org/sites/dev/files/iucn_-_ordinary_audit_report_31.12.2019_with_2_signatures.pdf