Міжнародний центр вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностейМіжнародний центр з дослідження, збереження та реставрації культурних цінностей, Римський центр (International Centre for the Study of the Preservation and Restoration of Cultural Property, з 1978 була прийнята й почала широко використовуватися абревіатура ICCROM – від. англ. The International Centre for Conservation in Rome, The Rome Centre; укр. – ІККРОМ, Римський центр). Статут центру був затверджений на 9-й сесії Ген. конференції ЮНЕСКО (Нью-Делі, Індія, 1956). З 1959 розміщується в Римі на запрошення уряду Італії і за угодою з ЮНЕСКО. Центр є міжурядовим органом, членами якого стають держави-члени ЮНЕСКО. Асоційованими членами можуть бути державні установи країн – не членів ЮНЕСКО, приватні та громад. інституції. 1959 р. членами ІККРОМу були 9 держав, 1986 – 73, 2008 – 126. Управління здійснює Ген. Асамблея, до складу якої входять делегати від країн-членів ІККРОМу, яка скликається кожні два роки. На засіданні асамблеї узгоджують пріоритетні напрями діяльності, затверджують програми, розглядають фінансові питання, обирають Ген. директора і Раду центру. Осн. функціями ІККРОМу є:
Центр здійснює експертну оцінку стану збереження об'єктів, включених до Списку Всесвітньої спадщини. Основним засобом поширення досвіду ІККРОМу, окрім збору наук. та тех. інформації, є навч. програми. Рим. центр займається підготовкою спеціалістів із менеджменту пам'яткоохоронної діяльності, ідентифікації культ. цінностей та фахівців різноманітного профілю з консервації та реставрації рухомих і нерухомих пам'яток. Першими були курси з підготовки архітекторів-консерваторів зі збереження істор. будинків та центрів істор. міст, організовані спільно з Рим. ун-том на поч. 1960-х рр. Згодом, разом із Римським інститутом реставрації (Istituto Centrale del Restauro in Rome), були введені щорічні 4–6-місячні курси з підготовки фахівців із консервації фрескового живопису (1968), наук. принципів консервації істор. об'єктів і старожитностей (1974), превентивної консервації музейних колекцій (1975). З 1980-х рр. діяльність центру розширилася за рахунок введення довгострокових міжнар. і регіональних програм з консервації музейних, бібліотечних і архів. колекцій, археол. розкопок, істор. будинків і споруд, істор. середмістя, культ. ландшафтів. Додатково IККРOM організовує курси в різних частинах світу, включно із серією навч. програм зі специфічних галузей – таких, як дерев'яні об'єкти Норвегії, кам'яниці Венеції, глинобитні споруди Перу, фресковий живопис Таїланду, а також кліматичний та освітлювальний контроль у музеях Лондона, Дубліна, Лос-Анджелеса та Каракаса. ICCROM співпрацює з такими організаціями, як:
Центр має спеціалізоване періодичне вид. "ICCROM Newsletters" англійською, французькою, іспанською мовами. Фахівці центру брали активну участь у міжнародних проектах ЮНЕСКО із врятування пам'яток історико-культурного значення у Мексиці, Пакистані, Нубії (істор. область у долині між 1-м і 5-м порогами р. Ніл, на території сучасних Єгипту й Судану), міст Венеція і Флоренція в Італії тощо. Щороку він проводить спеціалізований курс із підготовки архітекторів-консерваторів для збереження історичних будинків, пам'яток і пам'ятників. Джерела та література
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia