Міллер Всеволод Федорович

Міллер Всеволод Федорович
Народився7 (19) квітня 1848[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, Російська імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер5 (18) листопада 1913[1] (65 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Санкт-Петербург, Російська імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняНоводівичий цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьантрополог, мовознавець, археолог, історик Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьмовознавство, етнографія, фольклор, санскрит і археологія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materІсторико-філологічний факультет Московського державного університету[d] і Імператорський Московський університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникБуслаєв Федір Іванович Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіPavel Yakovlevich Petrovd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніШамбінаго Сергій Констянтинович і Aleksandr Semenovd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладІмператорський Московський університетd і МДУ Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоРосійська академія наук і Петербурзька академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоМіллер Федір Богдановичd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиBoris Vsevolodovich Millerd Редагувати інформацію у Вікіданих

Все́волод Фе́дорович Мі́ллер (рос. Миллер Всеволод Фёдорович; 19 квітня 1848 — 18 листопада 1913) — російський науковець, фольклорист, етнограф, мовознавець і археолог. Відомий як один і з засновників сходознавчих студій і освіти в Російській імперії.

Наукова спадщина

В. Ф. Міллер здійснив п'ять поїздок до Осетії, в ході яких вивчав мову, побут і вірування осетинів, збирав зразки фольклору. Результатом цих мандрівок стала серія робіт «Осетинські етюди», що вийшла в трьох томах.

Перша частина, «Осетинські тексти» (Москва, 1881), містить фольклорні тексти на осетинській мові з російськими перекладами і коментарями. Зокрема, було опубліковано декілька сказань нартського епосу («Як народився Батраз», «Як убили Хамица, Батразова батька», «Сослан і Уризмаг» тощо).

Друга частина, «Дослідження» (Москва, 1882) включає фонетику і детальну граматику осетинської мови, а також окрему главу про релігійні уявлення осетинів.

Третя частина, також «Дослідження» (Москва, 1887), присвячена українському осетинознавцю Максиму Ковалевському, містить результати історико-етнографічних пошуків. У цьому томі є, крім іншого, опис зааселеної осетинами території, теоретичне доведення північного (степового) походження осетинів, екскурси в історію часів скіфів, сарматів і аланів. Книга містить додаток, де вміщені зразки «південно-осетинського наріччя», підборка дигорських та іронських прислів'їв, ін. матеріали тощо.

Осетинські тексти в книгах В. Ф. Міллера серії «Осетинські етюди» публікувалися в спеціальній транскрипції, заснованій на кирилиці, що мала відмінності від осетинської абетки, що вже була в ходу на той час, у бік більшої точності.

Примітки

Джерела та література

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya