Мільман Віталій Давидович

Мільман Віталій Давидович
рос. Виталий Давидович Мильман
Народився	22 серпня 1939(1939-08-22) (85 років)  Одеса, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Ізраїль
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Галузь	функціональний аналіз і математика[1]
Заклад	Тель-Авівський університет
Науковий керівник	Левін Борис Якович[2]
Аспіранти, докторанти	Bo'az Klartagd Leonid Polterovichd Semyon Aleskerd Shiri Artsteind Antonis P. Tsolomitisd[2] Haim Wolfsond[2] Bella Tsirulnikovd[2] Roy Wagnerd[2] Alexander Reznikovd[2] Seannie Dard[2] A. I. Kononenkod[2] Yu. B. Tumarkind[2] Omer Friedlandd[2] Sasha Sodind[2] Alex Segald[2] Dmitry Faifmand[2] Dan Itzhak Florentind[2] Liran Rotemd[2] Ronen Eldand[2]
Членство	Американське математичне товариство[3][4]
Батько	Мільман Давид Пінхусович
Брати, сестри	П'єр Мільман
Діти	Emanuel Milmand
Нагороди	The EMET Prize for Art, Science and Cultured (2007) член Американського математичного товаристваd (2013)
Мільман Віталій Давидович у Вікісховищі

Віталій Давидович Мільман (нар. 23 серпня 1939, Одеса, Українська РСР) — український радянський і ізраїльський математик, відомий роботами в галузі функціонального аналізу. Доктор фізико-математичних наук. Професор Тель-Авіського університету. Син математика Давида Мільмана.

Закінчив механіко-математичний факультет Харківського державного університету в 1961 році. Кандидатську дисертацію захистив у 1965 році в Харківському університеті під керівництвом Бориса Левіна, потім працював у філії Інституту хімічної фізики. Захистив докторську дисертацію, яка, проте, не була затверджена^[5]. З 1973 року мешкає в Ізраїлі.

Розробив асимптотичну теорію нормованих просторів. 1971 року В. Д. Мільман запропонував нове доведення теореми Дворецького, яке започаткувало розвиток асимптотичного геометричного аналізу (локальної теорії банахових просторів). У цій же роботі запропонував концепцію концентрації міри (концентрація Леві — Мільмана). У 1986 році описав її. Серед інших робіт — спектр-дисторції (ефект Рамсея — Дворецького — Мільмана).

Спільно з Михайлом Леонідовичем Громовим заснував журнал «Geometric and Functional Analysis», обіймає посаду головного редактора.

Лауреат Премії ЕМЕТ у сфері мистецтва, науки та культури^[en].

У 1996 році зробив пленарну доповідь на Європейському математичному конгресі, в 1986 і 1998 роках робив секційні доповіді на Міжнародному конгресі математиків.

Був президентом Ізраїльського математичного товариства (2001—2002, 2015—2016)^[6].

Батьки — Давід Пінхусович Мільман і Нема Еммануїлівна Мільман (уроджена Цудікова, 1919—2010). Брати — математики П'єр Мільман (1945 р.н.) і Володимир Мільман (1948 р.н.). Його син від другого шлюбу Еммануель Мільман також став математиком.

• Лауреат Премії Європейського математичного товариства Леонід Полтерович^[ru].
• Лауреати премії ЕМО і премії Ердеша Семен Алескер^[ru].
• Лауреат премії ЕМО, премії Салема і премії Ердеша Боаз Клартаг^[en].
• Лауреат премії Ердеша Ширі Артштейн^[en].

• Vitali D. Milman, Gideon Schechtman. Asymptotic Theory of Finite Dimensional Normed Spaces: Isoperimetric Inequalities in Riemannian Manifolds. Springer, 2002.
• Yuli Eidelman, Vitali Milman, Antonis Tsolomitis. Functional Analysis: An Introduction. American Mathematical Society, 2004.

• В. Д. Мільман на сайті Тель-Авівського університету