Міністерство внутрішніх справ СРСР

Міністерство внутрішніх справ СРСР рос. Министерство внутренних дел СССР
Кокарда радянської міліції з емблемою
Загальна інформація:
Тип:	Міністерство внутрішніх справ
Юрисдикція:	СРСР
Дата заснування:	15 березня 1946
Дата ліквідації:	26 грудня 1991
Відомство-попередник:	Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР
Відомство-наступник:	МВС Росії МВС України МВС Білорусі Міністерства інших колишніх радянських республік
Структура:
Міністр:	Микола Щолоков (1968 - 1982) Віталій Федорчук (1982 - 1986) Олександр Власов (1986 - 1988) Вадим Бакатін (1988 - 1990) Борис Пуго (1990 - 1991) Віктор Баранніков (1991)
Керівна організація:	Рада міністрів СРСР
Кількість тер. підрозділів:	15 республіканських МВС
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Міністерство внутрішніх справ СРСР

Міністерство внутрішніх справ СРСР — центральний союзно-республіканський орган державного управління Союзу Радянських Соціалістичних Республік по боротьбі зі злочинністю та підтриманню громадського порядку в 1946–1960 і 1968–1991 роках. До розпаду СРСР об'єднував 15 республіканських МВС союзних республік. Чисельність у 1953 році — 1 095 678 осіб^[1]

18 березня 1946 року V сесія Верховної Ради СРСР прийняла Закон про перетворення Ради Народних Комісарів СРСР у Раду Міністрів СРСР, а народних комісаріатів — у міністерства. НКВС СРСР перетворюється у Міністерство внутрішніх справ СРСР (МВС СРСР).

У січні 1947 постановою Ради Міністрів СРСР внутрішні війська з МВС СРСР передаються до МДБ СРСР. Прикордонні війська, конвойні частини і війська МВС з охорони об'єктів промисловості та залізниць залишаються в підпорядкуванні МВС СРСР. Починається процес виведення силової складової з МВС СРСР, до 1953 року в складі МВС залишаються табори, управління та підприємства виробничо-господарської діяльності (будівельні, геологорозвідки, видобутку корисних копалин, лісові тощо).

• У серпні 1947 прийнято постанову Ради Міністрів СРСР, за якою Відділ урядового зв'язку та Управління військ урядового зв'язку із відання МВС передаються до МДБ СРСР.
• У квітні 1948 частини з охорони особливо важливих об'єктів промисловості МВС СРСР передаються МДБ СРСР.
• У жовтні 1949 відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 13 жовтня 1949 Військово-будівельне управління, Головне управління прикордонних військ (ГУПВ) і частини прикордонних військ, Головне управління міліції (карний розшук, ОБХСС, міліція) передані у відання МГБ СРСР.
• У березні 1949 згідно з постановою Ради Міністрів СРСР із трьох спеціальних відділів МВС до складу МДБ передане Державне сховище цінностей, на базі якого організовано Спецвідділ (Гохран) МДБ СРСР.
• У липні 1950 Особлива нарада та Головне управління з оперативного розшуку (боротьба з бандитизмом) з МВС СРСР передані у відання МДБ СРСР.

Після смерті Й. В. Сталіна на спільному засіданні Пленуму ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і Президії Верховної Ради СРСР прийнято рішення про об'єднання МДБ СРСР і МВС СРСР в одне Міністерство — МВС СРСР. Відповідний закон прийнятий 15 березня 1953 року^[2]. Л. П. Берія призначений Міністром внутрішніх справ СРСР та заступником Голови Ради Міністрів СРСР.

У березні 1953 у зв'язку зі звільненням МВС СРСР від виробничо-господарської діяльності з МВС СРСР до складу інших міністерств і відомств передано понад 21 підрозділу. Також у Міністерство юстиції СРСР передані Головне управління таборів, Управління дитячих колоній і виправно-трудові установи, за винятком тих, де містилися засуджені за державні злочини.

У червні 1953 міністром внутрішніх справ СРСР знову призначений Круглов Сергій Никифорович.

1 вересня 1953 Указом Президії Верховної Ради СРСР скасована Особлива нарада при Міністрові внутрішніх справ.

21 січня 1954 року Постановою РМ СРСР Головне управління таборів (ГУЛАГ) і Управління дитячих колоній (УДК) з Міністерства юстиції СРСР знову передані до складу МВС СРСР.

За даними МВС СРСР на 1 квітня 1954 в ГУЛазі було 1 млн 360 тис. ув'язнених. Із них за контрреволюційні злочини відбували покарання 448 тис. осіб, за тяжкі кримінальні злочини — близько 680 тис. Серед ув'язнених майже 28% становила молодь до 25 років.

13 березня 1954 року Указом Президії Верховної Ради СРСР утворений Комітет державної безпеки (КДБ) при Раді Міністрів СРСР і його Головою призначений колишній Перший заступник Міністра внутрішніх справ СРСР Сєров Іван Олександрович. Міліція залишилася у складі МВС СРСР.

У лютому 1956 міністром внутрішніх справ СРСР призначений Дудоров Микола Павлович.

25 жовтня 1956 року ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР прийняли постанову «Про заходи щодо поліпшення роботи Міністерства внутрішніх справ СРСР». Органи МВС реорганізовані в управління (відділи) внутрішніх справ виконкомів Рад. Тим самим відроджувалася система подвійного підпорядкування: місцевим Радам і вищим органам МВС.

13 січня 1960 року Міністерство внутрішніх справ СРСР було ліквідовано; його функції передані міністерствам внутрішніх справ союзних республік^[3].

Історія союзно-республіканського відомства (НКВД, МВС), яке практично повністю контролювало життя Радянської держави, перервалася на шість з половиною років.

26 липня 1966 року Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про створення Союзно-республіканського міністерства охорони громадського порядку СРСР» було відновлено централізоване управління органами міліції в масштабі країни (МОГП СРСР).

25 листопада 1968 року Президія Верховної Ради СРСР прийняла Указ «Про перейменування Міністерства охорони громадського порядку СРСР на Міністерство внутрішніх справ СРСР».

26 грудня 1991 року Рада Республік Верховної Ради СРСР^[ru] прийняла декларацію № 142-Н про припинення існування СРСР у зв'язку з утворенням СНД. Всі органи, установи та організації МВС СРСР на території республік були переведені під юрисдикцію цих республік із включенням їх до республіканських систем МВС.

№	Ім'я (Роки життя)		Строк повноважень		Глава уряду
			Початок	Кінець
Народний комісар внутрішніх справ СРСР
1		Генеральний комісар держбезпеки Генріх Григорович Ягода (1891–1938)	10 липня 1934	25 вересня 1936	В'ячеслав Молотов (1930–1941)
2		Генеральний комісар держбезпеки Микола Іванович Єжов (1895–1940)	26 вересня 1936	25 листопада 1938	В'ячеслав Молотов (1930–1941)
3		Маршал Радянського Союзу Лаврентій Павлович Берія (1899–1953)	25 листопада 1938	29 грудня 1945	В'ячеслав Молотов (1930–1941) Йосип Сталін (1941–1953)
4		Генерал-полковник Сергій Никифорович Круглов (1907–1977)	29 грудня 1945	15 березня 1946	Йосип Сталін (1941–1953)
Міністр внутрішніх справ СРСР
1		Генерал-полковник Сергій Никифорович Круглов (1907–1977)	19 березня 1946	5 березня 1953	Йосип Сталін (1941–1953)
2		Маршал Радянського Союзу Лаврентій Павлович Берія (1899–1953)	5 березня 1953	26 червня 1953	Георгій Маленков (1953–1955)
3		Генерал-полковник Сергій Никифорович Круглов (1907–1977)	26 червня 1953	31 січня 1956	Георгій Маленков (1953–1955) Микола Булганін (1955–1958)
4		Микола Павлович Дудоров (1906–1977)	31 січня 1956	13 січня 1960	Микола Булганін (1955–1958) Микита Хрущов (1958–1964)
Міністр охорони громадського порядку СРСР
1		Генерал-полковник Микола Онисимович Щолоков (1910–1984)	17 вересня 1966	25 листопада 1968	Олексій Косигін (1964–1980)
Міністр внутрішніх справ СРСР
5		Генерал армії Микола Онисимович Щолоков (1910–1984)	25 листопада 1968	17 грудня 1982	Олексій Косигін (1964–1980) Микола Тихонов (1980–1985)
6		Генерал армії Віталій Васильович Федорчук (1918–2008)	17 грудня 1982	24 січня 1986	Микола Тихонов (1980–1985) Микола Рижков (1985–1990)
7		Генерал-полковник Олександр Володимирович Власов (1932–2002)	24 січня 1986	20 жовтня 1988	Микола Рижков (1985–1990)
8		Генерал-лейтенант Вадим Вікторович Бакатін (н. 1937)	20 жовтня 1988	1 грудня 1990	Микола Рижков (1985–1990)
9		Генерал-полковник Борис Карлович Пуго (1937–1991)	1 грудня 1990	22 серпня 1991	Микола Рижков (1985–1990) Валентин Павлов (1991)
10		Генерал-полковник Віктор Павлович Баранніков[ru] (1940–1995)	29 серпня 1991	26 грудня 1991	Іван Сілаєв (1991)

• Міністерство внутрішніх справ України
• Добровільна народна дружина
• Історія міліції в Україні
• Рада народних комісарів РСФРР
• Міністерство внутрішніх справ Російської Федерації
• Гохран^[ru]

• Міністерство внутрішніх справ СРСР [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• МВД — Министерство Внутренних Дел СССР (1946–1954) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)