Міссісіпська компанія

Міссісіпська компанія
фр. Compagnie du Mississippi ;
Тип	підприємство
Галузь	торгівля
Засновано	1684
Закриття (ліквідація)	1721
Штаб-квартира	Північна Америка і Вест-Індія
Ключові особи	Джон Ло і Рене Робер Кавельє де ла Саль
;

Міссісіпська компанія (від фр. Compagnie du Mississippi, також Західна компанія^[1]) — торгова корпорація, що працювала у французьких колоніях у Північній Америці та Вест-Індії.

Заснована в 1684, з 1717 називалася «Західною компанією» (фр. Compagnie d'Occident), з 1719 - "Компанія Індій" (фр. Compagnie des Indes)^[2]. Мала монополію на торгівлю та видобуток корисних копалин. Коли освоєння земель і спекуляція в Америці стали відірваними від економічної реальності, ця компанія стала одним із ранніх прикладів економічної бульбашки.

Історія

У травні 1716 Джон Ло заснував у Франції Banque Générale Privée, який розвивав використання паперових грошей; це був приватний банк.

У серпні 1717 Ло купив Міссісіпську компанію, щоб допомогти французькій колонії у Французькій Луїзіані. У тому року він перетворив їх у акціонерну торгову компанію під назвою Compagnie d'Occident (Company of the West). Сам став директором цієї компанії, якій з боку французького уряду було надано торговельну монополію у Вест-Індії та Північній Америці.

У 1718 банк став називатися Banque Royale, гарантом якого був Людовік XV. Міссісіпська компанія поглинула Compagnie des Indes Orientales та Compagnie de Chine, а також інші конкуруючі компанії, а банк продовжив випускати нічим не забезпечені банкноти.

У 1718 у Французькій Луїзіані проживало лише 700 європейців. Міссісіпська компанія організувала кораблі для переміщення з Європи ще близько 800 осіб, які висадилися в Луїзіані цього ж року, подвоївши її європейське населення. Джон Ло запрошував до Америки німців і швейцарців, які тоді потрапили під французьке правління. Цікаво, що з Парижа Джон Ло привозив ув'язнених, за умови, що вони одружуються з повіями і з ними приїдуть до Америки^[3]. Таким чином у 1719-1720 до Луїзіани приїхало дві партії ув'язнених, але в травні 1720 французький уряд заборонив такі депортації. Незважаючи на це, в 1721 прибула остання, третя партія ув'язнених^[4].

Компанія займалася спекуляціями своїми акціями. Популярність її акцій була така, що виникла потреба у великій кількості паперових банкнот, якими інвесторам виплачували дивіденди^[5]. Банк Banque Royale, що випускає банкноти, процвітав, поки французький уряд не визнав, що кількість паперових грошей, ним випущених, не забезпечувалася золотом та сріблом, що є у банку.

Бульбашка лопнула наприкінці 1720, Ло втік із Франції до Брюсселя, потім перебрався до Венеції, де й помер.

Діяльність Міссісіпської компанії закінчилася в 1721.