Міст Китайсько-Непальської Дружби

Шаблон:Міст: невідомі параметри: |ширина зображення=Шаблон:Міст: невідомі параметри: |об'єкт культурної спадщин...=Шаблон:Міст: невідомі параметри: |назва моста=Шаблон:Міст: невідомі параметри: |підпис зображення=Шаблон:Міст: невідомі параметри: |висота конструкції=

Міст Китайсько-Непальської Дружби
27°58′24″ пн. ш. 85°57′50″ сх. д. / 27.973413° пн. ш. 85.964012° сх. д. / 27.973413; 85.964012
Офіційна назва	Sino-Nepal Friendship Bridge
Країна	КНР і  Непал
Розташування	Sindhupalchowk Districtd
Перетинає	Санкоші (річка)
Загальна довжина	45 м
Відкрито	1964
Міст Китайсько-Непальської Дружби Міст Китайсько-Непальської Дружби (Китайська Народна Республіка) Показати на мапі Китайська Народна Республіка Міст Китайсько-Непальської Дружби Міст Китайсько-Непальської Дружби (Непал) Показати на мапі Непал
Міст Китайсько-Непальської Дружби у Вікісховищі

Міст Китайсько-Непальської Дружби (спрощ.: 中尼友谊桥; піньїнь: Zhōng-Ní Yǒuyì Qiáo) — міст через річку Санкоші, що з'єднує Кодарі в районі Сіндхулпалчок, Непал і Чжанму, Китай.

Відкритий у 1964 році, міст був єдиним офіційним пунктом пропуску між двома державами до 2010-х років^[1][2]. Залежно від джерела його висота становить 1760 м, 1800 м або 2100 м над рівнем моря.

Залізобетонний арочний міст із попередньо напруженою бетонною балкою настилу на вершині мав ширину близько 8 м і довжину 45 м^[3].

Він був сильно пошкоджений під час землетрусу 25 квітня 2015 року, тому його довелося знести. Землетруси 2015 року закрили шлях і перетворили прикордонні торгові міста на села-привиди. У 2016 році на трасі був ремонт, але торгівля так і не відновилася. Спочатку його замінили тимчасовим мостом. Потім китайські компанії побудували новий залізобетонний балковий міст довжиною 110 метрів і значно ширшим, який був відкритий у червні 2019 року^[4][5].

Від мосту на непальській стороні Кодарі в районі Сіндхулпалчок автомобільний міст з'єднується з шосе Араніко, названим на честь відомого архітектора Араніко, яке веде до столиці Катманду. З боку Китаю споруда також є кінцевою точкою шосе дружби між Непалом і Китаєм. Це частина національного шосе 318, яке веде через Лхасу, столицю Тибетського автономного району, до Шанхаю.

Уряди обох держав створили зону з правовими та адміністративними спрощеннями для в'їзду та обміну товарів для населення, яке проживає там у радіусі 30 кілометрів від мосту. Для цієї групи осіб віза не потрібна. Крім того, мито не сплачується на велику кількість товарів, вироблених у Непалі, особливо на сільськогосподарську та ремісничу продукцію. Через це в околицях мосту розгорнулася жвава господарська діяльність. Тибетські торговці продають вовну, сіль, чай і популярні тибетські ліки.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Міст Китайсько-Непальської Дружби