Місце розстрілу громадян єврейської національності (Козак)

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, додайте виноски з посиланнями на відповідні джерела до тексту статті. (29 жовтня 2019)

Місце розстрілу громадян єврейської національності.
Розстріли громадян єврейської національності
Тип	пам'ятник
Статус спадщини	пам'ятка історії місцевого значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Козак, Корецький район
Матеріал	граніт, бетон, цегла, цемент
Перша згадка	1942
Встановлено	1994
Місце розстрілу громадян єврейської національності у Вікісховищі

На початку 1942 р. в Корці було створено гетто, куди зігнали всіх євреїв з міста і навколишніх сіл. Німці регулярно проводили акції, під час яких у першу чергу знищували всіх непрацездатних, тобто дітей, старих та хворих. Ліквідацію гетто нацисти здійснили у ніч на 21 травня 1942 р. Гітлерівці зігнали всіх євреїв на збірний пункт. Серед усіх відібрали близько 250 осіб, котрі могли ще на деякий час згодитись. Решту, обшукавши і забравши дорогоцінні речі, групами відсилали на екзекуцію. Євреїв з ґетто почали звозити у с. Козак (за 6 км. від Корця). 25 травня 1942 р. тут розстріляли понад 2,5 тис. осіб. Ліквідація ґетто була проведена 25 вересня 1942 р., коли всіх євреїв вивезли до місцевого лісу, де їх стратили. Місце розстрілів знаходиться на північ від села у лісі.(за 6 км від Корця)[1]

Одразу ж після окупації території України гітлерівськими військами розпочалась підготовка до акції масового знищення єврейського населення. Був проведений перепис євреїв, створені «гетто». Згідно з цими наказами «гетто» було створено і у м. Корці, куди були зігнані всі євреї міста та сусідніх сіл.

В травні 1942 року згідно з наказом фашистської окупаційної влади на збірному пункту в м. Корець було зібрано єврейське населення з гетто. Партіями їх відправляли до с. Козак, де були вириті великі рови. За деякими даними на цьому місці було розстріляно близько 4000 тисяч людей, останки яких знаходяться у ровах по обидві сторони лісової дороги.[2]

В 1994 році на місці розстрілу були впорядковані три братські могили, на яких встановлено пам'ятники, а також встановлений пам'ятний знак у вигляді стилізованої менори. На місці поховання № 1 — на трисхідчастому майданчику встановлено стелу прямокутної форми заокругленої до верху. Стела встановлена на кубічному постаменті, біля підніжжя якого знаходиться ніша з менорою. На стелі зверху вниз викарбувані зірка Давида та пам'ятний текст на івриті та українській мові. В центрі майданчика біля підніжжя стели покладено горизонтальну гранітну плиту. На місці поховання № 2 встановлено аналогічний пам'ятний знак. На місці поховання № 3 на майданчику з трьома східцями встановлено стелу у формі неправильного паралелепіпеду. Стела встановлена на прямокутному постаменті до центральної частини якого примикає горизонтальна гранітна плита. На стелі з правої сторони викарбувані — зірка Давида та пам'ятний текст івритом, з лівої — менора та пам'ятний текст українською мовою.

Територія, де проводилися розстріли, обнесена огорожею.

поховання № 1: стела — 1,55×0,80 м могила 19,55×19,55 м; поховання № 2: стела — 1,55×0,80 м могила — 20,70×20,70 м; поховання № 3: стела 1,96×1,00 м могила 20,65×20,45 м

• Кіндрат К. Трагедія і біль корецьких євреїв. Корцю — 850 років.-Науковий збірник матеріалів і тез науково-краєзнавчої конференції 13-14 жовтня 2000 року Рівне-Корець «Волинські обереги» 2000.
• Данілічева В. З історії національних меншин Корця. Корцю — 850 років.-Науковий збірник матеріалів і тез науково-краєзнавчої конференції 13-14 жовтня 2000 року Рівне-Корець «Волинські обереги» 2000.
• Книга Пам'яті України: Рівненська область .- Т.2, Львів, Каменяр,1955.
• Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська обл., К., Інститут історії АН УРСР, 1973 р.
• Книга пам'яті — Ціною власного життя. — Рівне, Державне редакційно-видавниче підприємство, 1995.
• Циммерман Л. Нехронологические воспоминания, 2003.- Доп. РКМ № 23161.
• Брати Тур. Місто-плаха.- Доп. РКМ № кп 6962// III Д 3238.