Міхалкін Володимир Михайлович
Володи́мир Миха́йлович Міха́лкін (біл. Уладзімір Міхайлавіч Міхалкін; 30 червня 1927 — 1 січня 2017) — радянський воєначальник, маршал артилерії (15.02.1989). ЖиттєписНародився в місті Бобруйськ, нині — Могильовська область Білорусі, в родині офіцера-артилериста. Росіянин. Батько, Міхалкін Михайло Семенович, у подальшому — генерал-полковник артилерії. Здобув середню освіту. З початком німецько-радянської війни добровільно вступив до лав РСЧА, завищивши свій справжній вік. У 1942 році в Ленінграді закінчив курси шоферів. Протягом війни обіймав посади шофера 74-ї штабної батареї управління командувача артилерією 42-ї армії, шофера 50-ї окремої штабної батареї управління командувача артилерією 21-ї армії. У грудні 1944 року закінчив короткочасні курси молодших лейтенантів, обіймав посаду ад'ютанта командувача артилерією 21-ї армії. Воював на Ленінградському і 1-му Українському фронтах. У повоєнний час продовжив військову службу. Командував артилерійським взводом однієї з частин Ленінградського військового округу (ЛВО), з 1950 року — командир курсантського взводу в 1-му Ленінградському артилерійському училищі, яке закінчив екстерном у 1953 році. З 1953 року — командир батареї важких мінометів 2-ї гвардійської артилерійської дивізії прориву в ЛВО, згодом очолював дивізійну школу сержантів. У 1962 році закінчив Артилерійську академію імені Ф. Е. Дзержинського. З 1962 року — заступник командира, з 1965 року — командир 87-го гвардійського самохідно-артилерійського полку 39-ї гвардійської мотострілецької дивізії в Групі радянських військ у Німеччині. З 1968 року — командир ракетної бригади в Північно-Кавказькому військовому окрузі. З червня 1970 по квітень 1974 року — командир 26-ї Сивасько-Штеттінської Червонопрапорної ордена Суворова артилерійської дивізії в Прикарпатському військовому окрузі (м. Тернопіль). Тричі, у 1970, 1974 та 1983 роках, підвищував свою освіту на Вищих академічних курсах. З квітня 1974 року — начальник ракетних військ і артилерії 7-ї танкової армії Білоруського військового округу, з 1976 року — командувач ракетними військами і артилерією Білоруського ВО. З жовтня 1978 року — начальник штабу командувача ракетними військами і артилерією Сухопутних військ СРСР. З 1983 по 1991 роки — командувач ракетними військами і артилерією Сухопутних військ СРСР. У вересні 1991 року усунутий з посади, перебував у розпорядженні міністра оборони СРСР. У січні 1992 року відправлений у відставку. Військові звання
Нагороди
Твори
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia