Міхал Вівег

Міхал Вівеґ
Michal Viewegh
Народився31 березня 1962(1962-03-31) (63 роки)
Прага, Чехія
Країна Чехія Редагувати інформацію у Вікіданих
НаціональністьЧех
ДіяльністьПисьменник, драматург, публіцист
Сфера роботилітература[1] і журналістика[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materGymnázium Benešovd (1980), Вища школа економіки (Прага) і Факультет мистецтв Карлового університету (1988) Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовчеська[2][1][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівчеська
Роки активності1983 - наші дні
Жанрроман Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusQ23309935? Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриJosef Vieweghd[4] і Jan Vieweghd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зVeronika Fey Křend[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиBarbora Vieweghovád Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
ПреміїПремія Їржі Ортена, премія Magnesia Litera, премія Český Bestseller
Сайт: viewegh.cz Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Міхал Вівег у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Міхал Вівеґ (чес. Michal Viewegh [víveg] 31 березня, 1962 р. Прага) – чеський письменник та публіцист. Лауреат премії імені Їржі Ортена 1993. Він є найуспішнішим чеським постреволюційним письменником (понад мільйон проданих примірників).

Життєпис

Міхал Вівеґ народився 31 березня 1962 року в Празі. Його батько був інженером-хіміком (помер у 2006 році), а мати – юристкою. У 1968 році родина переїхала до Сазави, де батько працював технологом на заводі скловиробів, а згодом став мером міста. У 1980 році Міхал Вівеґ закінчив гімназію в Бенешові. Спочатку вступив до Вищої школи економіки, але навчався там недовго, натомість вивчав чеську мову та педагогіку на Філософському факультеті Карлового університету, який закінчив у 1988 році. Працював епізодично.

Ще під час навчання, у 1983 році, він почав публікувати свої оповідання в газеті Mladá fronta. Після закінчення університету короткий час працював за фахом – викладав у початковій школі в Празі 5 – Збраславі, проте вже у 1993 році покинув педагогічну діяльність. Два роки працював редактором у видавництві Český spisovatel, а потім остаточно став професійним письменником. У 1993 році отримав престижну Премію Їржі Ортена.

Вівеґ став першим чеським письменником, який спробував писати роман разом із читачами в інтернеті. Це був твір Блоговий роман. Він створювався з серпня по грудень 2009 року.

10 грудня 2012 року у нього стався розрив аорти, він перебував у критичному стані в Інституті клінічної та експериментальної медицини (IKEM), але згодом його стан стабілізувався. Після цього він проходив реабілітацію в клініці Малвазинки. Він зазначав, що страждав від меланхолії та провалів у пам’яті, йому було складно почати знову працювати. Однак визнав, що ця подія допомогла йому усвідомити відносність багатьох проблем: «Дивлюся в сад і раптом внутрішньо заспокоююся, нагадуючи собі, що 90 % людей із розривом аорти не виживають. Я більше не стежу за критикою, жовтою пресою чи політикою. Не роблю покупок, нічого не шукаю». Свою травматичну подію він згодом художньо осмислив у книзі Біочоловік.

У нього є два брати. Йозеф Вівеґ (молодший) – режисер і продюсер.

Міхал Вівеґ був двічі одружений: спершу з Ярославою (уродженою Макковою) до 1996 року, а потім у 2002 році одружився з Веронікою (уродженою Кодитковою). Має трьох дочок: Міхалу (*1983) від першого шлюбу та Сару (*2003) і Барбору (*2005) від другого. Більшу частину життя живе в Сазаві. У 2015 році вдруге розлучився. Нині проживає з дівчиною, яка є родом з України.

Нагороди

  • 1993 – премія Їржі Ортена за книгу Чудові роки під псом
  • 2005 – здобув читацьку премію Magnesia Litera за роман Вибивання.
  • 2013 – отримав премію Český Bestseller за книгу Мороз іде з Граду.

Боротьба із жовтою пресою

Міхал Вівеґ уже тривалий час судовим шляхом бореться з жовтою пресою за своє право на захист особистості та на отримання справедливої компенсації за публікацію неправдивої та дифамаційної інформації.

   «Несмак і нетактовність, вульгарність, напівправда і брехня, безсоромно видані за правду, підглядання, навмисні провокації, сплановані скандалізації, цинічно визнані фотомонтажі чи повністю вигадані „інтерв’ю“, зухвале панібратство без урахування віку чи становища, байдужість до людських почуттів, зневага до старості й навіть до смерті, відвертий журналістський гієнізм – ось що сьогодні є звичайною практикою [бульварної преси]».

   — Послання жовтій пресі та заклик до колег, 2009

Разом із актором Мареком Вашутом у 2009 році він ініціював петицію проти безцеремонних методів чеської жовтої журналістики – Послання бульварній пресі та заклик до колег. До неї приєдналася низка відомих митців.

У 2012 році Конституційний суд Чеської Республіки визнав його скаргу обґрунтованою, постановивши, що компенсація в розмірі 200 тисяч крон є недостатньою за порушення його права на повагу до людської гідності та приватного життя. Він подав позов проти газети Aha! за статтю «Має таємну коханку» та інші подібні матеріали, опубліковані 5 грудня 2004 року.

Бібліографія

Романи

  • Báječná léta pod psa (1992) – автобіографічний роман, що передає атмосферу в Чехословаччині від періоду нормалізації до падіння комунізму; екранізовано у 1997 році (режисер Петр Ніколаєв)
  • Výchova dívek v Čechách (1994) – трагічна історія кохання вчителя зі Збраслави, який погоджується навчати доньку бізнесмена Краля курсу творчого письма; екранізовано у 1996 році (режисер Петр Коліга)
  • Účastníci zájezdu (1996) – основою сюжету є зустріч дуже різних людей у туристичній поїздці до Італії; екранізовано у 2006 році (режисер Їржі Вейдєлек)
  • Zapisovatelé otcovský lásky (1998) – роман про сім'ю молодого девіанта.
  • Román pro ženy (2001) – екранізовано у 2005 році (режисер Філіп Ренч)
  • Báječná léta s Klausem (2002) – вільне продовження успішного роману Báječná léta pod psa
  • Případ nevěrné Kláry (2003) – популярний письменник наймає приватного детектива для стеження за своєю дружиною; екранізовано у 2009 році (режисер Роберто Фаєнца)
  • Vybíjená (2004) – долі кількох однокласників від їхньої юності до сорокаріччя; екранізовано у 2015 році (режисер Петр Ніколаєв)
  • Tři v háji (2004) – спільна робота Галини Павловської, Іви Герцікової та Міхала Вівеґа
  • Román pro muže (2008) – роман про жіноче розчарування у світі, керованому дорослими хлопчиками; екранізовано у 2010 році (режисер Томаш Баріна)
  • Biomanželka (2010)
  • Mafie v Praze (2011)
  • Mráz přichází z Hradu (2012)
  • Biomanžel (2015) – вільне продовження Biomanželky
  • Melouch (2016)
  • Převážně zdvořilý Leopold (2020)
  • Dula (2021) – третя частина умовної трилогії (Biomanželka, Biomanžel)

Новели

  • Názory na vraždu (1990) – перша книга автора, детективна історія
  • Lekce tvůrčího psaní (2005) – книга, заснована на досвіді автора з викладання творчого письма у Літературній академії Йозефа Шкворецького
  • Andělé všedního dne (2007) – новела, що частково відображає досвід втрати батька; видано видавництвом Druhé město
  • Muž a žena (Čarodějka z Křemelky a Family frost) (2018)

Оповідання

  • Povídky o manželství a o sexu (1999) – екранізовано під назвою Nestyda у 2008 році (режисер Ян Гржебейк)
  • Krátké pohádky pro unavené rodiče (2007)
  • Povídky o lásce (2009)
  • Bůh v renaultu (2017)
  • Povídky o nelásce (2019)

Літературні пародії

  • Nápady laskavého čtenáře (1993) – збірка пародій на відомих чеських та світових авторів
  • Nové nápady laskavého čtenáře (2000) – другий том літературних пародій

Аудіокниги

  • Mafie v Praze (2012, видавництво Audiotéka)
  • Mráz přichází z Hradu (2013, Audiotéka)
  • Zpátky ve hře (2015, Audiotéka)
  • Biomanželka (2015, Audiotéka)
  • Biomanžel (2015, Audiotéka)
  • Melouch (2017, Audiotéka, начитав Отакар Броусек-молодший)
  • Bůh v renaultu (2017, Audiotéka, начитав Їржі Дворжак)

Фейлетони

  • Švédské stoly aneb Jací jsme (2000) – збірка газетних фейлетонів
  • Na dvou židlích (2003) – збірка фейлетонів, написаних для Lidové noviny у 2002–2003 роках
  • Mým vrstevníkům a jiné fejetony (2019)

Біографії

  • Báječný rok (2006) – щоденник автора за 2005 рік, коли він повністю відмовився від спілкування з пресою
  • Další báječný rok (2011) – щоденник за 2010 рік
  • Můj život po životě (2013) – автобіографічні записи про період реабілітації після серцевого нападу
  • Zrušený rok – Deník 2020 (2021)

Драма

  • Růže pro Markétu aneb Večírky revolucionářů (2004) – п'єса про Оксамитову революцію.

Посилання

  1. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. CONOR.Sl
  4. а б ČSFD — 2001.
  5. iDNES.cz — 2002.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya