Мішель Онфре

Мішель Онфре
фр. Michel Onfray Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1 січня 1959(1959-01-01)[1][2][…] (66 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Аржантан[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[6][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфілософ, есеїст, коментатор Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьполітична філософія, філософія релігії, антична філософія, етика, естетика і онтологія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Кан-Нормандія (1987)[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор[d][7] (1986) і DEA (France)d
Науковий керівникSimone Goyard-Fabred[8][9][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[11][12] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладCNewsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокатеїзм, гедонізм, Матеріалізм, континентальна філософія, лібертаріанство[13] і євроскептицизм[14][15][16] Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusLa Sculpture de soid[17], Q61042208?[18], Трактат атеології[19], Q85853725?[20], The Twilight of an Idol: The Freudian Confabulationd[21], Faut-Il Brûler L'Art Contemporain ?d[22] і Q2995889?[20] Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяатеїзм Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 1929542 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтmichelonfray.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Мішель Онфре (нар. 1 січня 1959 р., Кан) — французький вчений, доктор філософії.

Засновник Народного університету Кана, автор оригінальної філософської ідеї сучасного гедонізму. Його лекції[23] з історії філософії регулярно поширюються як подкаст на французькому радіоканалі France Culture[24][25].

Біографія

Мішель Онфре народився 1 січня 1959 року в Кані в родині сільськогосподарського робітника. У віці 10 років потрапив до інтернату з вельми жорстким розпорядком, який філософ згодом називав «терором педофілії». В інтернаті навчався протягом чотирьох років різним ремеслам. Опісля Онфре проводить ще три роки в іншому інтернаті, після чого змінює кілька професій і переїжджає з місця на місце. У 1997 році виходить у світ його книга «Політика бунтівника. Трактат про опір і задоволення» (фр. Politique du rebelle. Traité de résistance et d'insoumission), в якій Онфре описує своє життя того періоду. Після інтернату вступає на філософський факультет Канського університету й успішно його закінчує.

З 1983 року Мішель Онфре викладає філософію в приватному технічному католицькому ліцеї Святої Урсули в нормандському місті Кані. З 1989 року він починає видавати свої наукові твори, які невдовзі принесли йому популярність і фінансову незалежність. У 2002 році вчений залишає державну службу і засновує Народний університет Кана (Université populaire de Caen). У ньому Мішель Онфре читає лекції з історії філософії, викладаючи її згідно зі своїми гедоністськими і лібертаристськими поглядами, які багато в чому розходяться з офіціозною університетською філософією. Після першого року викладання в Народному університеті Онфре опублікував 8-томне видання творів «Контр-історія філософії» (Contre-histoire de la philosophie).

Онфре пише кілька філософських праць, які принесли йому відомість як у Франції, так і за її межами. Найпопулярнішою була видана 2005 року книжка «Трактат атеології. Фізика метафізики» (Traité d'athéologie. Physique de la métaphysique), що вийшла у Франції в перші ж місяці накладом 200 тисяч примірників і була перекладена багатьма мовами (зокрема і українською: видавництво «Ніка-Центр», Київ, 2010).

Погляди

Світогляд Онфре ґрунтується на античних посиланнях філософії епікурейства і гедонізм, яким він, шляхом створення певних логічних зв'язків, знаходить застосування і в наші дні. Виходячи з цього, Онфре обрушується з критикою на сучасну раціональну та трансцендентальну філософію, а також на релігії, особливо на монотеїстичні, прокламуючи себе як атеїст. Онфре припускає, що віра в бога не тільки марна, але навіть шкідлива і небезпечна. Замість неї він пропонує сучасному людству свою філософію гедонізму.

Праці

Примітки

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. SNAC — 2010.
  3. GeneaStar
  4. Encyclopædia UniversalisEncyclopædia Britannica, 1968.
  5. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #120115069 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. а б FCT
  8. Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentationMontpellier: ABES, 2001.
  9. https://www.theses.fr/1986CAEN1010
  10. http://www.theses.fr/1986CAEN1010
  11. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  12. CONOR.Sl
  13. Horizons Philosophiques — 1999. — Vol. 9/2. — ISSN 1181-9227; 1920-2954
  14. Onfray : "La France est morte en 1992" — 2018. — ISSN 0014-5270; 2491-4282
  15. Monjal P. Le discours souverainiste de M. Onfray ou l’anti-européanisme paresseux par temps de crise
  16. Michel Onfray votera « non »RF: 2005. — ISSN 0242-6870; 2496-8617
  17. (unspecified title) — 1993.
  18. (unspecified title) — 2001.
  19. (unspecified title) — 2005.
  20. а б (unspecified title) — 2006.
  21. (unspecified title) — 2010.
  22. (unspecified title)Frémeaux & Associés, 2011.
  23. [1] [Архівовано 14 травня 2011 у Wayback Machine.] Synopsis détaillé et bibliographie du Séminaire de philosophie de Michel Onfray: Contre-histoire de la philosophie.
  24. [2] [Архівовано 25 листопада 2010 у Wayback Machine.] " Conférences de Michel Onfray ", France Culture
  25. [3] [Архівовано 25 листопада 2010 у Wayback Machine.] Podcast des " Conférences de Michel Onfray ", France Culture

Праці, перекладені українською

  • Трактат атеології. Фізика метафізики, переклав з французької Андрій Рєпа, Київ: Ніка-Центр, 2010. — 216 с.
  • Сила життя. Гедоністичний маніфест. — Київ: Ніка-Центр, 2016. — 192 с.

Рецензії

Посилання

Джерела

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya