Мішулін Спартак Васильович

Мішулін Спартак Васильович
рос. Спартак Васильевич Мишулин
Ім'я при народженні	рос. Спартак Васильевич Мишулин
Народився	22 жовтня 1926(1926-10-22)[1]  Москва, СРСР
Помер	17 липня 2005(2005-07-17) (78 років)  Москва, Росія  інфаркт міокарда
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	актор, кіноактор, телеактор, актор озвучування
Роки діяльності	з 1960
Діти	Karina Mishulinad і Q28664833?
IMDb	nm0592806
Нагороди та премії

Спартак Васильович Мішулін (рос. Спарта́к Васи́льевич Мишу́лин; 22 жовтня 1926(19261022), Москва, РРФСР, СРСР — 17 липня 2005, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений діяч культури Польщі (1976). Народний артист РРФСР (1981). Лауреат Державної премії РФ (1997).

Актор Московського академічного театру Сатири. «Пан Директор» з телевізійного «Кабачка „13 стільців“».

Знявся у низці кінофільмів українських кіностудій.

• «Яблуко розбрату» (1962, музикант колгоспного оркестру, грає на тарілках (немає в титрах)
• «О тринадцятій годині ночі» (1969, Лісовик)
• «Швейк у Другій світовій війні» (1969, телефільм-спектакль; фотограф Балоун)
• «У тридев'ятому царстві...» (1970, новий прем'єр-міністр; Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Біле сонце пустелі» (1970, Саід)
• «Денискині розповіді» (1970)
• «Алло, Варшаво!» (1971, Кашкін, телережисер)
• «Малюк і Карлсон, який живе на даху» (1971, телефільм; Карлсон)
• «Надбання республіки» (1971, Ілля Спиридонович Тараканов, керуючий у князів Тихвинських)
• «Тільки ти» (1972, Яків Плутарховіч Наконечніков (Яшка «Буксир»), постачальник; Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Карнавал» (1972, Аркадій Клятуманов)
• «Автомобіль, скрипка і собака Клякса» (1974, музиканта без інструменту / таксист)
• «Поцілунок Чаніти» (1974, префект поліції; Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Киш і Двапортфеля» (1974, Васін)
• «Ау-у!» (1975, Спартак Васильович / Придворний)
• «Чарівний ліхтар» (1976, Огюст Люм'єр / Куплетист / Бродяга / Стара селянка)
• «Пісні над хмарами» (1976, Махмуд, брат Нафісат, помічник гіпнотезера)
• «Подорож через місто» (1979, т/ф, новела «Любов під псевдонімом»; Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Три дні свята» (1981, режисер)
• «Талісман» (1983, директор меблевого магазину, Володимир Петрович Капустін)
• «Перикола» (1984, Дон Педро)
• «Обережно — Василько!» (1985, вчитель фізики)
• «Добре сидимо!» (1986, пасажир-«штовхач» (експедитор з постачання)
• «Що таке Єралаш?» (1986, ведучий / Карлсон / режисер / Король)
• «Людина з бульвару Капуцинів» (1987, Індіанський вождь)
• «Минуле повернути» (1988, начальник поліції Німеччини)
• «Приватний детектив, або Операція „Кооперація“» (1990, Георгій Михайлович)
• «Бабій» (1990, Григорій Олександрович)
• «Зачарований мандрівник» (1990, циган)
• «Щен із сузір'я Гончих Псів» (1991, директор магазину)
• «Вербувальник» (1991, Григорій Степанович Логінов)
• «Тінь, або Може бути, все обійдеться» (1991, міністр фінансів)
• «Чортів п'яниця» (1991, Степан Додонишкін)
• «Постріл у труні» (1992, Булкін; Кіностудія ім. О. Довженка)
• «На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі» (1992, слуга шейха)
• «Повітряні пірати» (1992, шеф спецкоманди авіаагентства; ТВО «Дума», Україна)
• «Браві хлопці» (1993, майор Казбек Паміров; Україна)
• «Анекдотіада, або Історія Одеси в анекдотах» (1994, 5 а, Україна)
• «Майстер і Маргарита» (1994, Арчибальд Арчибальдович)
• «Нефертіті» (1994, помічник Монкутура)
• «Бульварний роман» (1995, Мордка Палем; Росія—Україна)
• «Бременські музиканти & Co» (2000, Сищик)
• «Азіріс Нуна» (2006, сторож) та ін.

• Раззаков Ф. Досьє на звезд. 1962—1980. М., 1998. — С.337—343;
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.504.;
• Раззаков Ф. Популярная Энциклопедия звезд. М., 2000. — С.З2,