Мієломна хвороба
Мієломна хвороба, або множинна мієлома, застаріле — хвороба Рустицького-Калера, плазмоцитома, плазмоклітинна мієлома (від дав.-гр. μυελός — кістковий мозок та -ωμα — закінчення у назвах пухлин, від ὄγκωμα — пухлина) — захворювання, що характеризується пухлинним розростанням плазматичних клітин кісткового мозку. Одним з першовідкривачів хвороби був український хірург Йосип Олександрович Рустицький, часто раніше хворобу називали захворюванням Рустицького-Калера. Захворювання тривалий час може не викликати скарг, супроводжуючись упродовж років лише підвищеним ШОЕ. Надалі можуть з'явитися скарги на загальну слабкість, схуднення, біль у кістках. Рентгенологічно виявляють обмежені ділянки розрідження кісткової тканини, особливо у плоских кістках — черепі, груднині, ребрах та кістках таза, деяких змішаних кістках — хребцях. У пізнішій стадії ураження кісток може ускладнитися переломами ребер, хребта. У всіх хворих в міру прогресування хвороби розвивається анемія, причому прямої залежності між її ступенем та величиною кісткових уражень немає. Можлива лейкопенія. У сироватці крові збільшений вміст загального білка до 100—120 г/л внаслідок появи крупнодисперсного парапротеїну, який виробляється плазматичними клітинами. Цей білок може виділятися із сечею (білок Бенс-Джонса). Серйозне ускладнення хвороби — ураження нирок (мієломна нирка, амілоїдоз). ЛікуванняДля лікування застосовують цитостатичні засоби, променеву терапію, кортикостероїдні препарати, анаболічні стероїди, ортопедичні заходи. Хірургічне лікування застосовується зрідка, тільки під час ремісії. ГенотерапіяУ 2022 році регулятори схвалили кілька клітинних і генних терапій, серед яких Carvykti та Abecma для множинної мієломи[9]. Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia