М-78 (підводний човен СРСР)
Район загибелі М-78 М-78 — радянський малий дизель-електричний підводний човен серії VI-біс, типу «Малютка», що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 20 березня 1934 року на верфі заводу № 196 у Ленінграді під заводським номером 62. 21 березня 1936 року спущений на воду. 25 липня 1936 року включений до складу Балтійського флоту ВМФ СРСР[1]. У роки Радянсько-фінської війни М-78 здійснив три бойових походи, бойових зіткнень не мав. 22 червня 1941 року човен перебував під командуванням старшого лейтенанта Шевченка Дмитра Леонтійовича у складі 4-го дивізіону 1-ї бригади підводних човнів в Лібаві. Того ж дня, через загрозу захоплення Лібави, разом з М-77 почав перехід до Усть-Двінська. В 03:36 в районі маяка Ужава радянські підводні човни були атаковані німецьким літаком, човни ухилилися зануренням і далі йшли в підводному положенні, іноді виходячи на перископну глибину і підтримуючи контакт один з одним шляхом звукопідводного зв'язку. О 6:54 M-78 був потоплений в 9 милях на захід від Віндави двома торпедами німецького підводного човна U-144. Всі 16 членів екіпажу загинули. Серед загиблих — командир 4-го дивізіону підводних човнів капітан-лейтенант Степан Матвєєв, кавалер ордена Червоної Зірки.[2] М-78 став першим радянським підводним човном, потопленим під час Німецько-радянської війни. Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia