Навський Великдень
Навський Великдень — народне свято на Київщині, Поділлі та на Лівобережжі[1], що відзначається у четвер перед Великоднем. За віруванням Бог тричі на рік відпускає мерців з «того світу»: перший раз у Чистий четвер, другий раз, коли квітують жита, і третій раз на Спаса. У Чистий четвер померлі збираються на службу біля церкви, не бояться хреста чи молитви і можуть задушити живу людину. Щоб уникнути небезпеки, люди обливаються водою. Після трьох ударів дзвону мерці заходять до церкви, де служить покійний священик. Після служби вони христосуються та повертаються на цвинтар. Варіант свята на ХерсонщиніНа Херсонщині аналогічне свято — Мертвецький Великдень — відзначають у Жиловий понеділок, перший понеділок Великого посту[1]. За повір’ям, якщо залишити шматок вареника за губою, можна побачити відьму. Один чоловік випадково потрапив на службу мерців, які вимагали у нього вареника, але зникли після співу півня. Про це свято у 1834 р. Григорій Квітка-Основ'яненко в збірці «Малороссийские повести, рассказываемые Грыцьком Основьяненком» видав оповідання "Мертвецький Великдень" [2]. Примітки
Див. також |
Portal di Ensiklopedia Dunia