Нагорняк Віталій Володимирович

Нагорняк Віталій Володимирович
Нагорняк Віталій Володимирович;
Старший сержант
Загальна інформація
Народження	22 лютого 1970; Дніпродзержинськ
Смерть	17 січня 2015 (44 роки); Донецьк
Поховання	Кривий Ріг
Псевдо	«Даніла»
Військова служба
Роки служби	2014—2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	93 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Віта́лій Володи́мирович Нагорня́к — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».

Короткий життєпис

Закінчив дніпродзержинську ЗОШ, політехнічний технікум. У 1989—1991 роках — на строковій військовій службі. Працював у Дніпродзержинську на заводі «Азот», у Кривому Розі — «Криворіжмаркет», «Криворіжсталь». Закінчив Криворізький європейський університет, займався підприємницькою діяльністю.

Мобілізований на початку серпня 2014-го, командир відділення, 93-тя окрема механізована бригада.

17 січня 2015-го загинув у бою за Донецький аеропорт проти російських збройних формувань. Нагорняк вогнем з гранатомета стримував атаку терористів, врятувавши побратимів ціною власного життя. У бою загинув солдат Дмитро Фурдик — поцілив снайпер, коли він витягав пораненого вояка під обстрілом.

Вдома лишились дружина та діти. Похований 22 січня 2015-го в Кривому Розі. У місті оголошено жалобу через загибель Олександра Данюка та Віталя Нагорняка.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].
Нагороджений відзнакою м. Кривий Ріг «За Заслуги перед містом» 3 ст. (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 17 січня^[2]^[3].