Надважкі ракети-носіїНадважка ракета-носій — ракета-носій (РН), спроможна підіймати на низьку навколоземну орбіту корисний вантаж (КВ) масою 50 т і більше.[1] Успішні запускиРН, що є наразі у використанні:
РН, що більше не використовуються:
Орбітальний літак Спейс Шаттла і Буран обидвоє були здатні до багаторазового використання і розраховані на перевезення не лише вантажу, а й екіпажу. Вантажна версія Бурану під назвою Полюс, що також повинен був запускатися Енергією, не пройшов останніх випробувань. Також під керівництвом С. П. Корольова розроблялися чотири ракети Н-1, що теоретично були спроможні підняти на ННО 95 т, але вони вибухали невдовзі після старту (1969—1972 р.р.). У розробціНаступні ракети-носії знаходяться наразі в активній розробці:
Нові ідеїЗапропонована Китаєм ракета Великий похід 9 можливо підійматиме 140 т. Її перший тестовий політ очікується у 2025 році.[7] Відмінені проєктиРозробки численних ракет-носіїв були відмінені на різних стадіях розвитку. Найцікавішою була ракета Арес V від НАСА для здійснення космічної програми Сузір'я. Планувався підйом до 188 т. У 2010 році проєкт відмінено, але багато розробок перенесено в програму по створенню SLS. У 1962 році був створений дизайн ракети Sea Dragon[en], що мала 150 м у висоту, запускалася з моря і підіймала б 550 т.[8] Див. такожПримітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia