Наддніпрянська правда

Наддніпрянська правда
Країна	Україна
Тип	громадсько-політична
Мова	українська
Жанр	соціальні медіа
Територія	Херсонська область
Місце публікації	Херсон
Формат	A2 , 4 с.
Засновано	1917
Засновник	Херсонська обласна рада,; трудовий колектив
Власник	Херсонська обласна рада, колектив редакції
Головний редактор	Рева Ігор Петрович
Головний офіс	Херсон
— адреса	Миколаївське шосе (5-й км) ; 73034, Україна, м. Херсон,; Миколаївське шосе, 5-й км ;
Наклад	11 385
Назва на честь	Наддніпрянщина
Прізвисько	Наддніпряночка
ЄДРПОУ	14131361
	Нагороди
	;

Наддніпря́нська пра́вда — громадсько-політична газета Херсонської області.

Засновники: Херсонська обласна рада та редакція газети.

Періодичність: 3 рази на тиждень.

Обсяг: 4 стор. А2.

Історія

Почала видаватись 1917 як орган Херсонської Ради робітничих і солдатських депутатів під назвою «Солдат и рабочий» (1917—1918). Потім виходила під назвами «Херсонская правда» (1919), «Известия» (1919—1921), «Херсонский коммунар» (1922—1925), «Херсонський комунар» (1925), «Червоний селянин» (1925—1928), «Рабочий» (1925—1928). З 1 березня 1928 замість газет «Рабочий» і «Червоний селянин» було створено «Наддніпрянську правду». Під час нацистської окупації Херсонщини 1941—1944 не видавалася. З 1944 стала обласною газетою. У травні 1944 року відповідальним редактором газети затвердили Резнікова П.Д.

За часів СРСР «Наддніпрянська правда» — орган Херсонського обкому Компартії України та обласної Ради народних депутатів. Виходила в Херсоні 6 раз на тиждень.

Рішенням XI сесії Херсонської обласної ради від 10 вересня 1996 № 133 було затверджено договір про співзасновництво, укладений трудовим колективом газети «Наддніпрянська правда» та Херсонською обласною радою, а також статут редакції газети «Наддніпрянська правда».

У 2000-х роках газета виходила тричі на тиждень на 18 сторінках та мала тираж понад 11 000 екземплярів.

На початку 2011 року «Наддніпрянська правда», яка за СРСР була щоденною й мала мільйонний сукупний тижневий наклад, виходить дуже обмеженим тиражем — не більше сотні екземплярів. Проблеми через відсутність фінансування з боку органу місцевого самоврядування, оскільки редакція газети не може знайти спільної мови з керівництвом ради.^[3] Суперечності між співзасновниками газети неодноразово розглядалися в суді. Справа доходила до Вищого господарського суду України.^[4]