Назарук Євгенія Іванівна

Євгенія Іванівна Назарук
Євгенія Іванівна Назарук
Народилася	31 січня 1967 (58 років); с. Мальоване Млинівського району Рівненської області
Громадянство	Україна
Національність	українка
Діяльність	поетеса, викладач
Alma mater	Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Членство	Національна спілка письменників України
Батько	Іван Миколайович
Мати	Ганна Олексіївна
Діти	Роман, Анна
Нагороди	Лауреатка обласного конкурсу «Вчитель року — 2003» й обласних премії ім. Лесі Українки (2005) та ім. А. Кримського (2017).
	; ; ;

Євгенія Іванівна Назарук (нар. 31 січня 1967, Мальоване, Млинівський район, Рівненська область) — українська письменниця, учитель української мови і літератури.^[1]^[2]

Життєпис

Євгенія Іванівна Назарук народилася 31 січня 1967 року в селі Мальоване Млинівського району Рівненської області. Мама, Ганна Олексіївна, сільська вчителька історії, передала у спадок своїй пізній дитині хист до літератури і малювання, а ще навчила любити рідну землю Батько, Іван Миколайович, звичайний сільський трудівник, працював в колгоспі, і захоплювався бджільництвом. Саме він прищепив Євгенії відчуття краси, довершеності й смак до пасічникування.^[1]

Після навчання у Мальованській восьмирічній школі подальшу освіту здобувала у середній школі с. Новоукраїнка, долаючи шлях понад 6 кілометрів.

Після закінчення школи вступила на філологічний факультет (спеціальність: українська мова і література) Луцького педагогічного інституту ім. Лесі Українки (сьогодні Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки).

За фахом почала працювати в 1987 у Лищенській загальноосвітній школі Луцького району, працює там і донині. Має звання старшого вчителя, методист.^[1]^[3]

Журналіст і письменник Святослав Бородулін запросив Євгенію у районну літературно-мистецьку студію «Зорі над Стиром». ЇЇ привітно зустріли в обласній газеті «Волинь-нова», підтримав Євгенію Іванівну і тодішній голова Волинської обласної організації Національної спілки письменників України, покійний нині Василь Гей.^[1]

У 2005 році нагороджена дипломом лауреата обласної премії імені Лесі Українки.^[3]

ЇЇ першою поетичною книгою стала «Ніч на моєму плечі» (2005), а згодом з'явилася і друга — «Танець бджоли» (2010). У 2015 році побачили світ одразу дві книжки Євгенії Назарук: поетична «Медунки у грудні» та прозові морфологічні казки «Гостини в частин мови».^[1]

Вона — лауреат обласного конкурсу «Вчитель року-2003», науковий керівник науково-дослідницьких робіт, нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, дипломами та грамотами обласного та районного відділів освіти державної адміністрації.^[1]

Поетичні та публіцистичні твори Євгенії Назарук публікувалися у часописах «Педагогічний пошук», «Дивослово», «Дзвін», в альманасі Волинської обласної організації НСПУ «Світязь» та багатьох інших періодичних виданнях.^[1]

З 2012 року перебуває в лавах Національної спілки письменників України.^[4]

Лауреат обласної премії ім. А. Кримського (2017).^[5]

Має двох дітей — Роман і Анна.^[1]

Праці

Література:^[1]

Назарук Є. І. Гостини в частин мови: морфологічні казки / Є. І. Назарук. — Луцьк: Надстир'я, 2015. — 68 с. : кол. іл.
Назарук Є. І. Медунки у грудні: поезії / Є. І. Назарук. — Луцьк: Надстир'я, 2015. — 116 с.
Назарук Є. Ніч на моєму плечі: поезії / Є. Назарук. — Луцьк: Волин. обл.. друк., 2005. — 64 с.
Назарук Є. І. Танець бджоли / Є. І. Назарук. — Луцьк: Волин. обл. друк., 2010. — 75 с.
Назарук Є. Везуть дуби ; Поранений птах ; Ніч на моєму плечі ; Світанок ; Літнє панно / Є. Назарук // Світязь: альм. Волин. орг. Нац. Спілки письменників України. — Луцьк, 2003. — Вип. 9. — С. 42–45.
Назарук Є. Володимир Лучук (1934—1992) / Є. Назарук // Волинь літературна. — Луцьк, 2005. – Вип. 2. — С. 49–52.
Назарук Є. Кому й чому важка наука рідномовності? / Є. Назарук // Світязь: альм. Волин. орг. Нац. Спілки письменників України. — Луцьк, 2009. — Вип. 15. — С. 179—183.
Назарук Є. Любов з очима ластівки ; На зупинці ; Сумує жінка… [та ін.]: вірші / Є. Назарук // Світязь: альм. Волин. обл. орг. Нац. Спілки письменників України / упоряд. В. С. Гей. — Луцьк, 2001. — Вип. 8. — С. 58–61.
Назарук Є. Останній день у Сурамі ; Сльоза ; Освідчення художника ; Шукаю лицаря: поезії / Є. Назарук // Світязь: альм. Волин. орг. Нац. Спілки письменників України. — Луцьк, 2006. — Вип. 12. — С. 71–76.
Назарук Є. Вихор у долі народу / Є. Назарук // Дзвін. — 2005. — № 8. — С. 140—141.
Назарук Є. Відпустила: вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. — 2014. — 8 листоп. — С. 6.
Назарук Є. «Григорові Тютюннику» ; «Трава чорнобиль і земля — чорнобиль» ; «Свята» ; «Заснула ніч» ; «Світанок» ; «Недавно дощ зашепотів» / Є. Назарук // Пед. пошук. — 2002. — Вип. 4. — С. 91–92.
Назарук Є. Дивачка: вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. — 2013. — 23 лют. — С. 8 ; Літ. Україна. — 2015. — 23 квіт. — С. 8.
Назарук Є. Любов як задавнений злочин // Волинь–нова. — 2014. — 20 груд. — С. 6.
Назарук Є. Між нами — відстань: вірш / Є. Назарук // Волинь нова. — 2009. — 7 берез. — С. 9.
Назарук Є. Мольфарка: вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. — 2015. — 21 берез. — С. 6.
Назарук Є. Мов по лезу до тебе я йшла: вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. — 2015. — 23 трав. — С. 7.
Назарук Є. На зупинці: вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. — 2013. — 12 січ. — С. 6.
Назарук Є. Невже багаття згасло? : вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. — 2010. — 22 черв. — С. 5.
Назарук Є. Оптичний обман: вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. — 2015. — 17 жовт. — С. 12.
Назарук Є. Ти був схожий на вітер: вірш/ Є. Назарук // Волинь–нова. — 2015. — 11 лип. — С. 7.
Назарук Є. Фатальний мужчина: вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. — 2015. — 12 верес. — С. 8.
Назарук Є. Хто ти? : вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. — 2012. — 10 листоп. — С. 8.
Назарук Є. Ця жінка … : вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. — 2015. — 20 черв. — С. 6.
Назарук Є. Як я досі без тебе жила? : вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. — 2015. — 8 серп. — С. 7.