Найдек Володимир Леонтійович
Володимир Леонтійович Найдек (9 серпня 1937, м. Василівка Запорізької області — 25 березня 2022, Київ) — український вчений у галузі матеріалознавства та металургії, доктор технічних наук, академік Національної академії наук України (1995)[1], заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. БіографіяВолодимир Найдек народився 9 серпня 1937 року у м. Василівка Запорізької області. У 1959 року після закінчення із відзнакою Київського політехнічного інституту залишився працювати у виші на викладацькій роботі, одночасно навчаючись в аспірантурі та будучи асистентом на кафедрі автоматизації теплових процесів промислових підприємств. 1963 року він достроково захистив кандидатську дисертацію, присвячену проблемам вдосконалення теплового режиму 250 та 500-тонних мартенівських печей і систем його автоматичного регулювання в умовах Алчевського металургійного заводу. Володимир Найдек разом з іншими співробітниками Київського політехнічного інституту та працівниками Алчевського металургійного заводу він започаткував дослідження можливостей вдування у сталеплавильну ванну зрідженого кисню замість газоподібного. В подальшому ці дослідження були продовжені в Інституті проблем лиття АН УРСР, де наприкінці 1968 року він став старшим науковим співробітником. У 1974 році він став очільником лабораторії плавки і рафінування сплавів Інституті проблем лиття АН УРСР, а 1979 року його було призначено заступником директора з наукової роботи Інституту проблем лиття АН УРСР. 1986 року ним було успішно захищено докторську дисертацію, у якій були обґрунтовані основи теорії взаємодії фаз, технологія та обладнання для плазмової обробки сплавів з одночасною подачею реагентів у високотемпературну зону зануреного у розплав плазмового струменя. Пізніше ці процесі та обладнання були застосовані на багатьох металургічних підприємствах. У 1988 року В. Найдек став директором Інституті проблем лиття АН УРСР та керівником наукового відділу плавки і рафінування сплавів. За його ініціативи 1990 років було створено Асоціацію ливарників України, президентом якої він був обраний, і очолював тривалий час. Наразі він також є заступником академіка-секретаря Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України. Науковий доробокРоботи Володимира Леонтійовича присвячені вивченню процесів перерозподілу легуючих елементів, зміни морфології, розмірів і характеру розміщення неметалевих включень у сталях різного типу під дією лазерного випромінювання, в яких розкрито механізми аномального переносу елементів під впливом лазерної дії, визначено режими обробки, які забезпечують задану зміну концентрації легуючих елементів у зоні впливу. Ці дослідження дали можливість підвищити стійкість сталевих виробів, які експлуатуються в умовах інтенсивного зношування. Володимир Найдек э автором 300 наукових працях та 108 авторських свідоцтв на винаходи та патентів. Під науковим керівництвом В. Л. Найдека захищено 5 докторських та 14 кандидатських дисертацій. Основні наукові праці:
Громадська діяльністьВолодимир Найдек брав активну участь у громадській діяльності.
За його участі в організаційному комітеті 1993 року у м. Києві було вперше проведено комерційну виставку-ярмарок «Литво-93», яка стала щорічною. Був головним редактором журналів «Процессы литья» та «Металл и литье Украины», а також входить до складу редакційних колегій часописів «Металознавство та обробка металів», а також журналу «Литейное производство» (Росія). Нагороди
Примітки
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
