Найдіч Юрій Володимирович

Найдіч Юрій Володимирович
Народився6 серпня 1929(1929-08-06) Редагувати інформацію у Вікіданих
Харків, Українська СРР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер11 березня 2019(2019-03-11) (89 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор технічних наук
ЧленствоНАНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Юрій Володимирович Найдіч (6 серпня 1929, Харків — 11 березня 2019, Київ)  — український вчений у галузі матеріалознавства, член-кореспондент НАН України з 1978, дійсний член НАН України з 15 січня 1988 року. У відділенні фізико-технічних проблем матеріалознавства секції фізико-технічних і математичних наук.

Життєпис

Народився 6 серпня 1929 року у місті Харкові в родині службовця.

В 1955 році закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю інженер-металофізик. Того ж року почав працювати в Інституті проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України (тоді — Інститут металокераміки й спеціальних сплавів АН УРСР), де пройшов шлях від аспіранта до завідувача відділу контактних явищ і паяння неметалічних матеріалів (з 1964 р.), головного наукового співробітника.

Помер 11 березня 2019 року на 90-му році життя у Києві.

Наукові напрямки

Теоретичні й експериментальні дослідження поверхневих і адгезійних властивостей розплавів, змочування ними різних речовин і матеріалів, в тому числі кераміки, стекол, алмазів, вуглеграфітних матеріалів, і різне технологічне застосування цих процесів стали основним напрямом наукової діяльності Юрія Володимировича.

Він створив визнану сьогодні у світі наукову матеріалознавчу школу. У результаті багаторічних досліджень ученим встановлені фундаментальні закони й запропонована теорія високотемпературної капілярності (хімічна теорія змочування), що дозволяє прогнозувати й управляти ступенем змочування в різних кераміко-металевих системах. На підставі теорії розроблені й впроваджені у виробництво багато технологічних процесів з'єднання (паяння, зварювання) кераміки, стекол, алмазних й інших надтвердих матеріалів.

Його фундаментальні роботи мали широке прикладне застосування у розробленні різногалузевих технологій, зокрема в космічних технологіях, металургії, зварювальному виробництві, технологіях створення алмазних інструментів, оптиці, електроніці, вакуумній, кріогенній, космічній техніці (вікна-ілюмінатори й інші деталі), технологіях нанесення металевих адгезійно-активних плівок на неметалічні матеріали, технології синтезу алмазних плівок з газової фази тощо.

Науковий доробок

Автор численних наукових статей і монографій, має низку авторських свідоцтв і патентів. Монографічні видання опубліковані в Україні та за кордоном: у США, Росії, Японії й Англії. Учений підготував 40 докторів і кандидатів наук, займався педагогічною діяльністю в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Примітки

Джерела

Посилання

  • НАЙДИЧ (укр.). Енциклопедія Волошина. Процитовано 2 липня 2015.
  • Сторінка на сайті НАН України
  • НАЙДИЧ(рос.)
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya