Наконечна Лада Володимирівна

Наконечна Лада Володимирівна
Наконечна Лада Володимирівна
Народилася	19 березня 1981 (44 роки)
Діяльність	графікеса, скульпторка
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Лада Наконечна (нар. 19 березня 1981 року в Дніпрі)^[1] — українська скульпторка, графік, художниця перформансів і дослідниця. Її роботи демонструються на міжнародних групових та персональних виставках. Член НСХУ з 2005 року. Дочка Володимира Наконечного та Олени Годенко-Наконечної^[2].

Освіта

З 1996 по 2000 рік навчалася в Державній академії мистецтв у Дніпрі. Згодом до 2009 року навчалася в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури в Києві^[3] Після навчання Наконечна залишилася в Києві, де й познайомилася зі своїм чоловіком.^[4]

Діяльність

У 2005 році Наконечна приєдналася до українського мистецького колективу РЕП (Революційний Експериментальний Простір). Спочатку група з двадцяти художників різних професій незабаром перетворилася на невелику спільноту з шести художників, які випробовували різні художні виражальні засоби.^[5]

Наконечна також є членом Худради (Творчого комітету), кураторської групи дизайнерів, архітекторів, авторів та інших митців. Худрада діє з 2008 року та організовує мистецькі проєкти, наприклад, виставки, щоб створити платформу для теоретичного обміну.^[6]

У 2015 році Наконечна стала співзасновницею «Методфонду».^[7] Ця незалежна культурна організація задумана як самонавчальний проєкт і присвячена пошуку шляхів створення мистецтва в конкретних місцях. Основна увага приділяється співпраці та підтримці молодих художників у місцях їхнього проживання.^[8] Як кураторка, Наконечна почасти відповідала за організацію освітних програм та курсів..^[7]

Наконечна покинула Україну під час російського вторгнення у 2022 році. У 2023 році працювала запрошеною лекторкою цу Вищій школі образотворчих мистецтв (HfbK) у Гамбурзі.^[9]

Основні твори

«Місце» (2009);
серія «Листівки» (від 2010);
«Перспектива» (2010, настінний розпис у бібліотеці «Альбертіна» Ляйпцизького університету, Німеччина),
«Персональний щит», «Ще один день» (обидва — 2011),
«Конструювання нового пейзажу» (2012),
«Наочний приклад моєї участі» (2013),
«Стіл переговорів», «Нерозпочатий діалог другорядних героїв», «Мобільна портативна модель» (усі — 2014),
«Війна в Україні», «Град» (обидва — 2015),
«Виставка» (2016),
«Об'єднання видимого», «Учитель» (обидва — 2017),
«Дотримуючись плану», «Пастка», «Декілька прикладів зі сфери менеджменту» (усі — 2018).

Вибрані виставки

Персональні виставки

2009 Zeugenschaft der Dinge, galerieGEDOKmuc, Munich^[10]
2014 State of things, Espace Croix-Baragnon, Toulouse
2016 The Exhibition, PinchukArtCentre in Kyiv
2018 Background mode, Galerie Eigen + Art in Leipzig
2020 Bodies in the Distance, Skala Gallery in Poznań
2021 Lada Nakonechna Disciplined Vision, National Art Museum of Ukraine in Kyiv
2022 Studium des Menschen, Gallery Eigen + Art in Leipzig

Групові виставки

2008 Свіжа кров, Galerie Diehl, Берлін
2015 Політика форми, Galerie für Zeitgenössische Kunst Leipzig^[11]
2016 Into the Dark, WUK Kunsthalle Exnergasse, Відень^[12]
2019 Слухайте нас — Artistic Intelligence, Art Collection Telekom у різних місцях у Пловдиві^[13]

Нагороди

2014 Премія імені Казимира Малевича від Польського Інституту в Києві^[9]
2020 Премія «Жінки в мистецтві» в категорії «Візуальне мистецтво»^[14]

Примітки

↑ Lada Nakonechna, Gastlektorin im Rahmen der Wissenschaftsbrücke Ukraine der FHH. hfbk-hamburg.de (англ.). Процитовано 13 лютого 2023.
↑ Дані за ЕСУ
↑ Lada Nakonechna, Gastlektorin im Rahmen der Wissenschaftsbrücke Ukraine der FHH. hfbk-hamburg.de (англ.). Процитовано 13 лютого 2023.«Lada Nakonechna, Gastlektorin im Rahmen der Wissenschaftsbrücke Ukraine der FHH». hfbk-hamburg.de. Retrieved February 13, 2023.
↑ Alberti, Sarah (29 березня 2022). Russland will unsere Kultur zertören. Res Publica Verlag. Процитовано 13 лютого 2023.
↑ REP Group. museum-folkwang.de (нім.). Процитовано 13 лютого 2023.
↑ Into the Dark. wuk.at (нім.). Процитовано 13 лютого 2023.
↑ ^а ^б Learning from the Community. Collectice Actions in the Face of emergency. cimam.org (англ.). Процитовано 23 лютого 2023.
↑ Publication launch of Method Fund. readinginternational.org (англ.). Процитовано 23 лютого 2023.
↑ ^а ^б Lada Nakonechna, Gastlektorin im Rahmen der Wissenschaftsbrücke Ukraine der FHH. hfbk-hamburg.de (англ.). Процитовано 13 лютого 2023.«Lada Nakonechna, Gastlektorin im Rahmen der Wissenschaftsbrücke Ukraine der FHH». hfbk-hamburg.de. Retrieved February 13, 2023.
↑ Ausstellungseröffnung in der galerieGEDOKmuc. openpr.de (нім.). 26 жовтня 2009. Процитовано 14 лютого 2023.
↑ Exhibition Politics of Form at GfZK. gfzk.de (нім.). Процитовано 13 лютого 2023.
↑ Into the Dark. wuk.at (нім.). Процитовано 13 лютого 2023.«Into the Dark». wuk.at (in German). Retrieved February 13, 2023.
↑ 04 Apr 2019 Listen to us Artistic Intelligence Art Collection Telekom. art-collection-telekom.com (нім.). Процитовано 13 лютого 2023.
↑ alyona alyona і Оксана Забужко. Оголошено переможниць премії Women in Arts 2020. nv.ua (укр.). 13 березня 2020. Процитовано 4 березня 2021.

Література

Реrsректivе. Lаdа Nакоnеснnа. Lеiрzig, 2013.
Lаdа Nакоnеснnа: Сатаlоg. Веrlin, 2015.
Р. Е. П. Революційний експериментальний простір. Берлін, 2015.
Годенко О. П’ять імен українських художниць у сучасному мистецтві початку ХХІ ст.: Ксенія Гнилицька, Анна Звягінцева, Жанна Кадирова, Лада Наконечна, Леся Хоменко // Чому в укр. мистецтві є великі художниці. К., 2019.