«Наполео́н Бонапа́рт» (фр.Napoléon Bonaparte) — французькабіографічнадрама1935 року режисера Абеля Ґанса. Перша звукова версія фільму «Наполеон» (1927) під назвою «Наполеон Бонапарт, побачений і почутий Абелем Гансом» (фр.Napoléon Bonaparte vu et entendu par Abel Gance). Режисер озвучив епізоди з німої версії, користуючись тим, що на зйомках він примушував акторів промовляти усі репліки досконально і цілком; крім того, він додав до них нові сцени, зняті вже із звуком у 1934 році за участю низки нових акторів[1].
Сюжет
Ввечері у березня 1815 року в ГренобліСтендаль приносить своєму видавцеві Кресі рукопис «Життя Наполеона». Видавець запрошує його на підпільні нічні збори, які часто організовуються в його квартирі для підтримки культу Імператора. Стендаль приводить туди Беранже. У зборах беруть участь четверо: Трістан Флері, що осліпнув при Маренго; Теруань де Мерікур, жінка, що вела за собою в'язальниць[К 1] на штурм палацу Тюїльрі і що поступово божеволіє; корсиканський пастух Санто Річчі, що називає себе кузеном Наполеона; і нарешті, сам Кресі. Вони представляють і коментують основні епізоди німого«Наполеона»: народження «Марсельєзи» в Клубі кордельєрів, ніч 10 серпня, зустріч Наполеона з матір'ю на Корсиці після довгої розлуки, його втеча з триколором в руках, «Подвійну бурю», оборону Конвенту, залицяння до Жозефіни, прийняття командування над Італійською армією.
