Напрягло Роман Дмитрович

Напрягло Роман Дмитрович
Матрос
Загальна інформація
Народження	14 лютого 1997(1997-02-14)  Україна, Слов'янськ
Смерть	26 лютого 2017(2017-02-26) (20 років)  Україна, Талаківка (вбитий снайпером)
Поховання	Слов’янськ
Псевдо	«Ріо»
Військова служба
Роки служби	2016—2017
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Військово-морські сили
Рід військ	Морська піхота
Формування	36 ОБрМП
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт Оборона Маріуполя
Нагороди та відзнаки

Рома́н Дми́трович Напря́гло (14 лютого 1997(19970214), м. Слов'янськ, Донецька область, Україна — 26 лютого 2017, смт Талаківка, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець морської піхоти, матрос Військово-морських сил Збройних сил України. Позивний «Ріо».

Народився 1997 року в місті Слов'янську на Донеччині. 2012 року закінчив 9 класів Слов'янської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 7, 2016 — Слов'янський коледж Національного авіаційного університету за спеціальністю «Конструювання, виготовлення та технічне обслуговування виробів електронної техніки». Брав активну участь у житті громади рідного міста, — у толоках, акціях, автопробігах.

У 2014, під час окупації Слов'янська російсько-терористичними збройними угрупуваннями, займав чітку проукраїнську позицію, чинив мирний спротив, малював синьо-жовті прапори на стінах. Після звільнення міста приєднався до націоналістичного руху, у 2015 став членом громадської організації «Слов'янська Січ», а згодом вступив до лав ВГО «Сокіл» і почав розбудову слов'янського осередку, був одним з організаторів патріотичних акцій у місті.

Підтримував українське військо як волонтер, добровольцем їздив на фронт у складі «Карпатської Січі», боєць Легіону Свободи, брав участь у бойових діях в районі Донецького аеропорту, — на позиції «Мурашник».

	У середині літа 2015 року, на висоті Мурашник, що знаходиться біля ДАП, Роман, ще один волонтер та двоє бійців потрапили у лихо. Наші тільки зайняли ту висоту, і в перші години там точився запеклий бій, ворог намагався узяти наших в оточення, протягом 7—9 годин гатив з танків, градів та мінометів. Коли прийшов ранок, командир наказав волонтерам зібрати речі, узяти рації та відходити, а наші прикриють та відійдуть за ними. І до нього підійшов Роман. Підійшов та, поклавши руку на його плече, сказав, що він все бачить і розуміє, що їх командир хоче врятувати, а сам відходити не буде, тому він, Роман, залишається із нашими до самого кінця. Сказав — як відрізав, сів на землю та почав заряджати магазини. Приготував каву хлопцям, які не спали усю ніч. Потім у гру вступила наша арта і почала лупити по ворогу, врятувавши усіх українських воїнів.
— з допису волонтера Яна Осоки про Романа Напрягла[1]

Одразу ж після закінчення коледжу влітку 2016 вступив на військову службу за контрактом та 27 липня вирушив до свого підрозділу.

Радіотелеграфіст взводу зв'язку 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗС України (в/ч А2802); гранатометник 1-го відділення 1-го взводу 3-ї десантно-штурмової роти 503-го окремого батальйону морської піхоти (м. Маріуполь). З осені виконував завдання на території проведення антитерористичної операції, Оперативно-тактичне угруповання «Маріуполь».

Загинув 26 лютого 2017 внаслідок снайперського обстрілу, під час несення бойового чергування на посту в районі між смт Талаківка та окупованим селом Пікузи (колишнє Комінтернове), за 800 метрів від позицій терористів, — кинувся на допомогу пораненому у живіт товаришу, але дістав смертельного поранення у шию від кулі снайпера, помер у «швидкій» дорогою до лікарні.

28 лютого 2017 року, з 20-річним захисником прощались на Соборній площі у Слов'янську, похований на центральній алеї кладовища «Північне»^[2][3]. Залишились батьки, — Олена та Дмитро, і молодша сестра.

• Орден «За мужність» III ступеня, — «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» (10.04.2017, посмертно)^[4].
• Відзнака УПЦ КП — Медаль «За жертовність і любов до України» (посмертно).
• Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції».
• Почесний громадянин Слов'янська (посмертно).^[5]

6 грудня 2017 року, у холі Слов'янської ЗОШ І—ІІ ст. № 7 відкрито пам'ятну дошку на честь випускника школи Романа Напрягла^[6][7][8].

13 жовтня 2021 року, Слов'янській ЗОШ І—ІІ ст. № 7 було присвоєно ім'я Романа Напрягла^[9].

У 2024 році ім'ям Романа Напрягла в м. Слов'янску названа

вулиця.

• Напрягло Роман Дмитрович («Ріо») [Архівовано 28 червня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Напрягло Роман Дмитрович [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
• Роман «Ріо» Напрягло^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Сторінка пам'яті на сайті ВО «Свобода».
• Під Маріуполем загинув боєць «Легіону Свободи» Роман Напрягло [Архівовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт ВО «Свобода», 26 лютого 2017.
• Вічна пам'ять нашому бойовому побратиму // facebook ВМС ЗС України, 27 лютого 2017.
• «Вибач, друже»: з'явилися нові подробиці загибелі 20-річного морпіха на Донбасі [Архівовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «Обозрєватєль», 27 лютого 2017.
• 26 лютого 2017 року під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України героїчно загинув наш земляк Роман Дмитрович Напрягло [Архівовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Слов'янська міська рада, 27 лютого 2017.
• В зоні АТО загинув боєць зі Слов'янська [Архівовано 22 лютого 2018 у Wayback Machine.](рос.) // 6262.com.ua — Сайт Слов'янська, 26 лютого 2017.
• Як допомогти родині загиблого в АТО морпіха зі Слов'янська Романа Напрягло [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // 6262.com.ua — Сайт Слов'янська, 27 лютого 2017.
• Яким він хлопцем був: друзі діляться спогадами про жителя Слов'янська Романа Напрягло, вбитого снайпером [Архівовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «Slavgorod», 27 лютого 2017.