Напівметал (спінтроніка)

Напівметал (англ. half-metal) — у спінтроніці матеріал, котрий характеризується ненульовою електропровідністю лише для електронів із певним напрямком спіна^[1].

Загальні відомості

Напівметали характеризуються тим, що на рівні Фермі існують дозволені стани лише для електронів із певним напрямком спіна. Для протилежного напрямку спіна вони є діелектриками або напівпровідниками. До цього можуть призводити як фізичні, так і хімічні причини, що є основою класифікації напівметалів. Теоретично вважається можливим отримати антиферомагнітні напівметали, у яких компенсація магнітних моментів буде відбуватись у кристалографічно різних вузлах кристалічної ґратки. Вони можуть слугувати спіновими поляризаторами, але на практиці 100%-а поляризація не досягається через розсіяння носіїв струму. Одне з найбільших досягнутих значень становило 98,4 % в CrO₂.^[2]^[3]

Приклади

NiMnSb
Манганіти лантана, які також є цікавими завдяки колосальному^[en] магнетоопору
Sr_0,2FeMoO₆

Примітки

↑ Товстолиткін О.І.; Боровий М.О.; Курилюк В.В.; Куницький Ю.А. (2014). Фізичні основи спінтроніки. ТОВ"Нілан-ЛТД". с. 500. ISBN 978-617-7121-93-9. {{cite book}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)
↑ K. H. J. Buschow. Concise encyclopedia of magnetic and superconducting materials. — Elsevier, 2005. — P. 267—269. — ISBN 9780080445861.
↑ Schattke, W., Van Hove, M. A. Solid-state photoemission and related methods: theory and experiment. — Wiley-VCH, 2003. — P. 200—202. — ISBN 9783527403349.