Наташа Корольова

Наташа Корольова
рос. Наташа Королёва
Основна інформація
Ім'я при народженні	Наталія Володимирівна Поривай
Повне ім'я	рос. Наталья Владимировна Порывай[1]
Дата народження	31 травня 1973(1973-05-31) (52 роки)
Місце народження	Київ, Українська РСР, СРСР
Роки активності	1985 — тепер. час
Громадянство	СРСР  Росія
Професії	Співачка, акторка, телеведуча
Інструменти	вокал[d]
Жанри	поп-музика
Псевдоніми	Наташа Королёва
Партія	Єдина Росія[2]
Співпраця	Ігор Ніколаєв
Нагороди
Мати	Поривай Людмила Іванівна
У шлюбі з	Сергій Глушко[3]
Діти	Архип Глушкоd
Брати, сестри	Руся
koroleva.ru
Цитати у Вікіцитатах  Файли у Вікісховищі

Ната́ша Корольо́ва (рос. Ната́ша Королё́ва, справжнє ім'я — Наталія Володимирівна Поривай; нар. 31 травня 1973(19730531), Київ, Українська РСР) — радянська, російська естрадна співачка. Заслужена артистка Росії (2004)^[4]. Молодша сестра української співачки Русі.

Народилася в музичній сім'ї. Її мати — Людмила Іванівна Поривай, доцент, заслужена артистка України, диригент хорової капели «Світоч». Батько — Поривай Володимир Архипович, був хормейстером академічного хору.

У сім років Наташа вступає до музичної школи по класу фортепіано і одночасно в хореографічну студію народного танцю при хорі ім. Верьовки. У 12 років, в 1985, на фестивалі дитячої пісні Наташа знайомиться з композитором Володимиром Бистряковим. Вона записує його пісні «Світ без чудес» і «Куди поїхав цирк». Юна співачка стає дуже популярною на всіх з'їздах, урядових концертах, новорічних ялинках, Днях Міста. На початку 1987 року в житті Наташі був перший і єдиний конкурс «Золотий Камертон», в якому вона брала участь як солістка київської групи «Міраж» і стала дипломанткою цього конкурсу. У цьому ж році композитор Олександр Спаринський спеціально для Наташі пише дитячий мюзикл «У країні дітей». Навесні 1987 року перша в житті Наташі зйомка на Центральному телебаченні в програмі «Ширше коло». Влітку 1987 року на фестивалі в місті Євпаторія на Наташу особливу увагу звертає музичний редактор Центрального телебачення Марта Могилевська.

Навесні 1988 Корольова пробує свої сили як ведуча концертної програми «Київська красуня», Академічного концерту в Органному Залі, Міжнародного чемпіонату з художньої гімнастики. В 1988–1991 вона вчилася в Київському естрадно-цирковому училищі по класу вокала. Влітку 1989 року, як провідна солістка дитячої рок-опери «Дитя світу» Наташа їде на гастролі в США. Проект мав грандіозний успіх. З Америки Наташа привезла запрошення на навчання в університеті міста Рочестера. По тому поїхала до Москви, на прослуховування до Ігоря Ніколаєва. Серед трьох претенденток він вибирає її, хоча з першого погляду Наташа на нього не справила ніякого враження. В 1990 виходить пісня Корольової «Жовті тюльпани», перша пісня, написана І. Ніколаєвим для Наташі, яка викликала дуже неоднозначні відгуки, і яка принесла їй справжню славу не тільки в СРСР, а й за його межами, вивела її вперше у фінал фестивалю «Пісня року». В 1992 відбулися гастролі співачки по Росії із заключними концертами в спорткомплексі «Олімпійському» з програмою «Дельфін і Русалка», в 1993 — тур по Ізраїлю, в 1994 — гастролі в Німеччині, в 1997 — в США (Нью-Йорк). Учасниця багатьох телевізійних конкурсів та передач, серед них: «Різдвяні зустрічі», «Ранкова пошта» та ін.

У 1990—1997 вийшло 13 відеокліпів співачки на телебаченні: «Жовті тюльпани» (режисер М. Могилевська, 1990), «Перший поцілунок» (режисер І. Песоцький), «Під літнім дощем» (режисер В. Владимиров); «Чому вмирає любов» (режисер І. Песоцький), «Київський хлопчисько» (режисер І. Песоцький, 1993), «Соняшники» (Д. Фікс, 1995), «Невже це я» (Д. Фікс), «Маленька країна» (О. Гусєв), «Мужичок з гармошкою» (Д. Фікс, 1996), «Паличка виручалочка», «Не вмирай» (Г. Гаврилов), «Літо кастаньєт» (І. Ніколаєв, 1997), «Діаманти сліз» (О. Баженов).

Після розлучення з Ігорем Ніколаєвим випустила альбоми: «Осколки минулого», «Серце», «Віриш чи ні», «Рай там, де ти». Виступила в ролі ведучої різних програм і концертів. Брала участь у телевізійному проекті «Танці з зірками» у Росії та Україні, і у проекті «Дві зірки».

У 2010 взяла участь у проекті «Подаруй собі життя» на телеканалі «Росія 1». З 2 червня 2012 вела власне шоу «Королева прайму» на каналі НТВ. В ефір вийшов тільки один випуск.

У серпні 2022 року, під час повномасштабного вторгнення військ РФ до України, Поривай емігрувала з Росії до США^[5].

Крім основної професії, Наташа Корольова зайнялася дизайном в ювелірній галузі і в травні 2008 року представила ювелірну колекцію «Дочки-матері». 21 вересня 2009 в Москві, на Садовому кільці Наталя відкрила свій салон краси^[6]. У 2011 відкрився 2-й салон в Москві.

У 1996 році брала участь в компанії «Голосуй або програєш» на підтримку переобрання на другий термін президента Росії Бориса Єльцина. У 2003 році вступила в партію «Єдина Росія»

За словами самої співачки, під час Євромайдану підтримувала революцію, приносячи медикаменти та гроші. Двоє братів брали участь в Євромайдані^[7].

12 жовтня 2016 року Служба безпеки України заборонила російській співачці українського походження Корольовій в'їзд в Україну на 5 років^[8]. 18 січня 2017 року заборона була тимчасово знята через смерть її бабусі Соні, яка мешкала в житловому масиві Липки в Києві, а також у зв'язку з оскарженням в суді заборони на в'їзд на територію України^[9].

• Батько: Володимир Архипович Поривай (10.02.1940 — 1.09.1993).^[10]
• Мати: Людмила Іванівна Поривай.
  • Старша сестра: українська та американська співачка Руся (Осауленко Ірина Володимирівна) (1968).

• Перший чоловік: Ігор Юрійович Ніколаєв — (1960).
• Другий чоловік: Сергій Віталійович Глушко, псевдонім «Тарзан» — (1970).
  • Син: Архип Сергійович Глушко — (19 лютого 2002).

• 1995 — «Старі пісні про головне» - дочка голови
• 1996 — «Старі пісні про головне-2»
• 1997 — «Старі пісні про головне-3»
• 1997 — «Найновіші пригоди Буратіно» - співачка Мальвіна
• 2000 — «Салон краси»
• 2000 — "Старі пісні про головне. Постскриптум "
• 2001 — «FM і хлопці» (в епізоді «Три правила»)
• 2003 — «Рецепт чаклунки» - Людмила
• 2004 — «Проти течії»
• 2005 — «Моя прекрасна няня» - камео (в епізоді «Картковий король»)
• 2005 — «Сищики 4» (в епізоді «Без шуму і пилу»)
• 2006 — «Дідусь моєї мрії 2» - Христина
• 2006 — «Щасливі разом» - камео, продавець спортивного тренажера (в одному епізоді)
• 2007 — «Тримай мене міцніше» - Наталія Архипова
• 2007 — «Королівство кривих дзеркал»
• 2008 — «Золота рибка» - Мар'юшка
• 2008 — «Парадокс» - дружина Вадика

• Ястребов А. Чоловік — модель для збірки. — М. : АСТ, 2009. ISBN 978-5-17-057520-6
• Чоловічий стриптиз ISBN 978-5-17-058893-0
• Святковий стіл від Наташі Корольової. Просто смачно! ISBN 978-5-17-056451-4

• Страви для торжества і бенкету. ISBN 978-5-17-060222-3

• 2006 — «Кристал мрії»
• 2007 — «На синьому морі»
• 2008 — «У залі очікування»
• 2008 — «Мама»
• 2009 — «Нічне місто»
• 2009 — «Любов без правил»
• 2010 — «Туди, де сонце»
• 2010 — «Чмоки-чмоки»
• 2010 — «Дую-дую»
• 2011 — «Ти пробач»
• 2011 — «Не відпускай мене»
• 2011 — «Точнісінько» (дует з С. Глушко)
• 2012 — «Небеса»
• 2012 — «Taxi and the City»
• 2013 — «Венеціанська осінь»
• 2013 — «La Bomba»
• 2013 — «Стояла и плакала»
• 2014 — «Абрикосовые сны»
• 2014 — «Порочен я тобой»
• 2014 — «Время-река»
• 2015 — «Главная любовь»
• 2015 — «Нет слова Я»
• 2015 — «Не говори нет»
• 2016 — «Я устала»
• 2017 — «Осень под ногами на подошве»
• 2017 — «Если мы с тобой»
• 2017 — «Мой дед мороз»
• 2018 — «Зять»
• 2018 — «Ягода»
• 2019 — «Петли-поцелуи»
• 2019 — «Символ юности»
• 2019 — «Серые глаза 2019»
• 2019 — «С Новым годом!»
• 2020 — «Давай гуляй!»

• 1987 — Диплом конкурсу « 'Золотий Камертон'».
• 1990–2004 — постійна учасниця фестивалю « 'Пісня року'»
• 1993 — «Овація» у номінації — найкращий альбом року 1992 — «Дельфін і русалка».
• 1997 — «Золотий грамофон» за пісню «Кришталеве серце Мальвіни».
• 2000 — «Золотий грамофон» за пісню «Трохи не вважається»
• 2000 — «Стопудовий хіт» від радіо Хіт FM за пісню «Трохи не вважається»
• 2002 — « Постільна білизна року 2002'» — у номінації «Секс-бомба року 2002».
• 2003 — «Найкращі дуети року 2003» — дует з Тарзаном (С. Глушка) «Віриш чи ні»
• 2004 — присвоєно звання «Заслужений Артист Російської Федерації»^[4]
• 2011 — Медаль «За віру і добро»^[11]
• 2012 — Міжнародна премія в галузі культури та мистецтва за 2011 рік «Людина року» (Україна)

• У грудні 1997 Наташа Корольова знялася для журналу «Playboy»^[12][13].
• 2004 — фотосесія для чоловічого журналу «Пінгвін»
• 2007 — фотосесія для журналу «MAXIM» (лютий, 2007)

• Канал Наташі Корольової на YouTube