Натуральне господарство

	Дана серія є частиною ; серії з економічної історії
	Господарство відтворююче; Господарство привласнююче; Натуральне господарство; Товарне господарство; ;
	Економічний портал · ред.

Натура́льне господа́рство — тип господарства, за якого продукти праці виробляються для задоволення власних потреб, а не для продажу.

Короткі відомості

Головними рисами натуральної економіки є нерозвиненість суспільного розподілу праці, ізольованість від зовнішнього світу; самозабезпеченість засобами виробництва і робочою силою, можливість задоволення всіх або майже всіх потреб за рахунок власних ресурсів.

Натуральне господарство, у якому продукти праці виробляються не для обміну на ринку, а для задоволення внутрішньогосподарських потреб, головним чином особистих потреб самих виробників. Історично передувало товарному виробництву, і було переважаючим за первіснообщинного, рабовласницького і феодального способів виробництва.

У домодерних суспільствах натуральна економіка панувала, незважаючи на розвиток обміну і товарно-грошових стосунків.

Натуральним залишається господарство в деяких племен, що стоять на низькому ступені розвитку (в Океанії, Центральній Африці тощо).

Натуральна економіка збереглася в економічно відсталих районах земної кулі, де до колонізації їх європейцями панували родо-племінні або феодальні відносини. У країнах, які звільнилися від колоніальної залежності в середині XX століття, населення було зайняте в натуральному або напівнатуральному господарстві^[1].

Типовою формою натурального виробництва в наших умовах є багатогалузеве особисте підсобне господарство селян, яке практично не зв'язане з ринком (або зв'язане епізодично).